Чому в Україні немає змін? Бо винні противсіхи.

antonovВін розповідає про золоті міста, які часто відвідує, і про те, як щопівроку батьки стирають йому пам’ять. Звати хлопця Максим. На вигляд років 30. Міг би бути батьком, чоловіком, десь працювати. Натомість залишився вічною дитиною. Хлопець жив звичайним життям, поки не зустрівся з беркутівцями.

Деталі історії десятирічної давнини вже стерлися. Схематично, в Максима був конфлікт з нарядом беркуту. Вони хотіли його побити. Він дав здачі. Приїхало десять беркутівців і відгамселили хлопця. Після того Максим розповідає про золоті міста і про диявола.

17 квітня 2015 року з’явилася інформація, що стріляли в якогось функціонера батальйону Київ-1. Щоби зрозуміло, Київ-1 – це в масі колишні беркутівці, легалізовані і озброєні нинішнім міністром МВС Аваковим. Замість того щоб притягнути до відповідальності беркутівців, що били людей на Євромайдані, їм дають можливість почуватися спокійно та безкарно.

Наприклад, як Євгену Антонову, що зображений на фото до цього допису.

Антонова я впізнав одразу як його фото з’явилося після побиття фотокора Ройтерсу Гліба Гараніча під час розгону студентів перед Євромайданом. В 2011 році я знімав сюжет для Вікон (СТБ) про Беркут, де Євген Антонов був одним з персонажів мого матеріалу. Пам’ятаю, що домовитися з беркутом про зйомки було нелегко, тому довелося звернутися по допомогу до колишнього колеги по Раді нацбезпеки і оборони.

Розмовляючи з одним з перших керівників Беркуту, я був обурений, що вони били журналістів (до того вже було кілька резонансних випадків), на що він відповів: “Ти подивися кого туди беруть? Батько або покинув, або спився. Одна мати. Від армії відкупитися не може. Освіти нема. А за шолом беркутівця він буде робити що хочеш“.

17 квітня, в день нападу на діяча Київ-1, народний депутат України, член фракції БПП Вадим Денисенко розродився повчаннями на адресу “противсіхів”:

denysenko

Якщо подивитися на діяльність народного депутата Денисенка, то з дев’яти його законодавчих ініціатив, три стосуються лотерейного бізнесу – зони інтересів нардепа Княжицького, на чийому телеканалі Еспресо.ТБ працював нинішній нардеп Денисенко (до слова: Княжицький – друг оголошеного в розшук Володимира Сівковича).

Кримчанин Денисенко, замість того, аби займатися, наприклад, питаннями повернення Криму Україні, займається “конкретними” справами, а в своїй нездатності (чи небажанні?) ініціювати зміни і реформи звинувачує противсіхів – людей, які зробили Євромайдан, потім стали хребтом добровольчих загонів в АТО і створили потужний волонтерський рух.

Денисенко – це зліпок нинішніх політиків, які підімнули під себе старі міліцейські схеми, відпустили злочинців і не мають жодного наміру проводити реформи. Якщо нинішня влада не почне розслідувати великі і малі злочини своїх попередників незважаючи на терміни давності, то на змінах в Україні можна буде поставити хрест.

Реформи будуть можливі лише після жорстких посадок злочинців. Все що зараз називають реформами – окозамилювання, бо колишні злочинці або мають своїх агентів впливу на всіх щаблях влади, або самі позалишалися в владі.

P.S.: Після написання основної частини, я натрапив на дві новини: в першій йшлося, як мешканець Санкт-Петербурга провіз до Києва потягом бойові набої, в другій новині від Дзеркала Тижня написало, що в світлі оголошеної інформації про “десятки затриманих терористів” станом на початок квітня засуджено всього двох.

В першому випадку нема жодної інформації, як сумку з набоями пропустила митниця. Немає жодної інформації про службове розлідування щодо митників, які проґавили контрабанду зброї. В другому випадку постає питання до влади – що це за така гра “спіймай-відпусти терориста”?

Очевидно, в цьому всьому винні “противсіхи”, тож повторю свій коментар з Фейсбуку: “Коли собаці нема що робити, вона лиже яйця. Коли нема що робити вкраїнському політику, він шукає внутрішніх ворогів. Бажано таких, які не дадуть здачу, але яких можна звинувачувати вздовж і впоперек. Українські політики примітивні в своєму розумінні людей, адже зазвичай незорганізовані в мирний час, в критичний (і це доведено Євромайданом, АТО, волонтерством) саме “противсіхи” стають двигуном процесів“.

Опубліковано в Політика

Напишіть відгук