Чи просто вивчити польську?

Чи просто вивчити польську?

Польську мову я вчив не зовсім стандартно – Скайпом. Мій перший вчитель сидів у Варшаві, я у Києві. Ми могли пити чай, розмовляли на всілякі теми. Я ставив питання і він ставив також. Спільно ми дивувалися, коли дізнавалися нове. За 5 місяців скайп-навчання в мене була співбесіда для відбору на навчальну програму у Польщі.

Співбесіда мала відбуватися українською мовою, лиш несподівано мене мали би запитати щось польською і щоб я готовий був відповісти. Вимоги на знання польської були невисокі, тому й передбачався такий ощадливий варіант. Коли я повернувся зі співбесіди, дружина (переживала більше ніж я) запитала, як все відбулося. Я почав переповідати, і зауважив як її обличчя міняється від здивування.

Виявилося, що всю свою співбесіду я провів польською мовою – від моменту заходу в Посольство РП в Україні та розмови з охоронцем, до прощання в коридорі з координатором Програми. Лише тоді я згадав здивовану реакцію екзаменаторів, коли я відповідав на їхні питання, ще й подивовувався – навіщо мене питали про польське коріння? Просто все скайп-навчання, що накопичувалося в голові протягом 5 місяців, вилилося назовні як достигле, якісне письмо виливається на папір.

Потім був рік у Польщі, де перші півроку в мене був комплекс відмінника щодо балачок польською, бо усвідомлював, що на тлі польської поляків, моя польська лунатиме як жалюгідне «варнякання». Минулося. Окрім обов’язкових занять, що входили в програму, вчився сам. Читав пресу, книги, додатково ходив на заняття з культури польської мови.

Протягом своєї адаптації я назбирав пригорщу суб’єктивних спостережень та підказок щодо вивчення польської. Позаяк я проходив практику на одній з польських радіостанцій, то мусив послуговуватися великим словниковим запасом на різноманітні теми. Потім я знайшов у Польщі друзів. Друзі високоосвічені, цікаві та спраглі відповідей на купу питань. Коли приїздили до них в гості, поважні теми розбавлялися розмовами про садівництво та будівництво.

Як я собі давав раду? Найперше, я інстинктивно шукав подібностей між польською мовою та українською. Їх багато. Дуже багато. З одного боку в польській мові віднаходиш якісь глибокі питомі українські слова. З іншого боку, як вивчаєш мову більше, помічаєш, що польська мова менш архаїчна за українську, тож мусиш вчити сучасніших вже несхожих слів.

Вивченню польської мови заважає знання російської. Наприклад, в польській мові є слово «запамєнтачь» і «запомнєть». Перше означає «запам’ятати» (як звично, еге ж?), друге – «забути». І навпаки, вивченню польської мови допомагає знання англійської. У ній багато слів латинського походження, тож  значення багатьох слів можна зрозуміти без проблем. Відтак, вивчення польської мови полегшує і вивчення англійської.

Переваги знання польської мови очевидні. Зважаючи на мізерні видання вартісних книжок українською мовою та сумновідому російську «перекладацьку школу», де часто автор інтерпретує, а не перекладає (згадайте відстоювання інтерпретування Муракамі замість перекладу), польське книговидавництво може похвалитися книгами, що відчинять ворота до ідей, якими дихає сучасний світ.