Фейсбук вбиває. Частина 1

facebookbloodСпочатку було – «Openspace вбиває». Бестселер для нижчого щабля працівників французьких офісів. Сьогодні «Facebook вбиває» тих самих авторів вважають книжковим бестселером. Для них думка Марка Цукерберга, творця Facebook, про те, що на його думку «йдуть далекосяжні зміни в суспільстві» стали підставою для аналізу тих змін. Виписана з думок користувачів сервісу, їхніх дописів, аналізу.

Від питання найпростішого: дружби. Коли не відповідаєш вимогам друга, або коли він, на нашу думку, не відповідає рівню. Хіба є щось легше щоб замінити його на одного з 527-и інших, з тих, кого маємо поруч в мережі?

Та дівчина чи той хлопець вже не настільки мною захоплюється? Це неважливо, коли двадцять інших чекають в черзі на додавання в «друзі».

На сторінках книги автори відстежили поведінку французів (для нас істотно, що дослідження щоразу глибшого проникнення в мережу проведене у Європі, а не у США); глибина змін; якість міжособистісних взаємин; якість комунікації, що радикально обмежується кількома реченнями, смайликами, картинками.

І висновки: Facebook служить французам для колекціонування масових взаємин – швидкого, масового і вкрай поверхового.

«Це убивство, тихе убивство фейсбуком» – пишуть автори. «На сторінках книжки не знайдете гучних описів самовбивств онлайн, лишень спокійний розвиток процесів, що атакують наші уми, поведінки, звички».

А отже: модифікуючи наш спосіб мислення, поведінку, життя.

А отже: пошук і обробку інформації.

А отже: конструювання взаємин з іншими.

Коли читав цю книжку, Twitter оприлюднив повідомлення, що молоді французи (18-25 років) проголошують більше слів в соціальних мережах, аніж «в реалі». Вписують більше слів на фейсбуку, ніж промовляють до інших людей.

Ще недавно ми зустрічалися чи телефонували щоб «побалакати». Сьогодні використовуємо короткі, щоразу коротші повідомлення. Наприкінці часто емотикони. Різні смайлики.

Ще недавно приходили до друзів, щоб кожного з них окремо запросити на важливу для нас подію чи зустріч. Сьогодні створюємо подію на фейсбуці і зазначаємо «запросити всіх». Користувачі відзначають: «можливо відвідаю». Потім, як вже було кілька разів в різних місцях на Землі, до будинку іменинника приходить кілька, кільканадцять тисяч людей.

Ще нещодавно, коли домовлялися із раніше незнайомою особою, метою було знайомство, бажання дізнатися якнайбільше під час зустрічі. Сьогодні це вже не має значення, коли всю інформацію, навіть та, про яку наш співбесідник хотів би забути, знайдемо про нього чи про неї в мережі.

Ще нещодавно ми вважали, що день народження, вихідні в обіймах коханої людини, приємна вечеря належали до приватної сфери. Сьогодні крок за кроком ці кордони зсуваються, поки нарешті не зникають. Знайомство відбувається при всіх, коли люди сидять в мережі. Перший поцілунок щораз частіше фіксують. Зіскановані, сфотографовані квитки в кіно, театру, цирку. Вихід в парк подають з точністю до хвилини, з долученням геолокаційних даних. Приготування до шлюбу. Відеоролики та чорно-білі фото, де вона міцно тримає його за руку. Чорно-білі фото… І шлюбна ніч задокументована онлайн камерою у фейсбуці. Чому ні? То – «fun», розвага. Нічого нема, що варто б приховувати. І хоча б тому, що так робить весь світ.

Винахід Цукерберга створює, дає у користування і посилює нові інструменти управління взаєминами. Взаємини між друзями, в родині, між коханими, мешканцями району, колегами, громадянами. «Фейсбук вже не є лише місцем в мережі, а способом життя. Вашого, нашого» – пишуть автори. Життя, що переривається черговими звуками повідомлень про наступні пости, статуси, події. Життя абсорбованого смартфонами.

Зреферовано зі статті медіаексперта, консультанта маркетингових стратегій Ерика Містевіча.