Громадяни Росії вбивають українців по всій Україні

Щонайменше троє з п’ятьох членів банди, що вбивали фермерів на Київщині, виявилося громадянами Російської Федерації. Це з’ясувалося 28 березня 2017 року, коли поліція затримала залишки банди після їхнього невдалого розбою.  Історія, коли господар застрелив грабіжника, що катував його дружину у власному будинку, привернула увагу передусім абсурдною кримінальною статтею проти оборонця за перевищення меж самооборони – мовляв, власник мав зареєстровану зброю і “його дім – його фортеця”. Утім, факт, що вбивцями виявилися росіяни, чомусь тотально проігнорували. А дарма.

Громадяни Росії вбивають українців по всій Україні

Виявляється, зараз, на третьому році війни Росії проти України, територією нашої країни вільно пересуваються громадяни країни-агресора. Вони збиваються в зграї, катують та вбивають українців. Адже історія, коли господар вдало відстрілявся від розбійників, могла би скінчитися набагато гірше. Як, наприклад, для фермера Ігоря Майка із села Гребінки на Київщині, коли його 23 березня ц.р. п’ятеро виродків закатували до смерті, а дружину покалічили. Скільки ще злочинів скоїли гастролери – можна лише здогадуватися.

Безкарність, з якою почувалися вбивці поки не наразилися на опір, а також неспроможність поліції знайти банду, є надзвичайно тривожним сигналом для українців. Адже виходить так, що в будь-якому місті України, будь-який громадянин України може опинитися під прицілом росіян.

Після початку агресії Росії проти України був період, коли прикордонники цілковито заблокували в’їзд на Україну чоловікам з Росії. Нинішнє затримання бандитів-росіян на Київщині викликає питання – яким чином вони могли в’їхати в Україну взагалі? Хто за це відповідальний? СБУ? Поліція? Прикордонники? Чи в нас “лібералізувався” режим пропуску росіян в Україну?

Якщо між Україною та Росією є ділянки неконтрольованого кордону, то скільки банд зараз діє на території України і наскільки глибоко вони проникли на нашу територію? Бо в такому разі зрозуміло, яким чином диверсанти могли обстріляти польське консульство у Луцьку з гранатомета уночі 29 березня. Та й використання криміналу для дестабілізації є звиклою практикою Кремля. До того ж нацьковування на Україну криміналу полегшене “законом Савченко”, коли на волю вийшла тисяча вбивць, не рахуючи рецидивістів, ґвалтівників та інших нелюдів.

Утім, схоже, українська влада не заморочуватиметься цими питаннями. Зважаючи на те, що Банкова взяла курс на конфронтацію із суспільством і не вбачає український народ в якості союзника проти російської агресії (про це свідчать переслідування і приниження військових, “пресування” добровольців, протистояння проти громадських організацій, ініціативи щодо придушення мирних зібрань), наслідок останніх злочинів полягатиме в посиленні переслідувань своїх же ж громадян. Однак впровадження в Україні російської поведінкової норми влади “бий своїх, щоб чужі боялися” приречене. Хоча хтось в Києві дуже хоче вправити українців в політичні лекала північно-східних “братів”.