Крим і роль Радбезу

rnboРада національної безпеки і оборони, що свого часу була створена за американською моделлю, часто ставала заручником Голови РНБО – президента. Так було за часів Ющенка, коли Апарат РНБО то відтинали від каналів комунікації, то підвищували його статус для політичної боротьби. Так було в часи Януковича, коли Апарат та його інститути спочатку знищили для збільшення впливу Льовочкіна і НІСД на Януковича, а потім зробили тіньовим штабом Сім’ї під керівництвом Клюєва. Турчинов продовжує традицію політичного використання Апарату РНБО, що в нинішній ситуації є злочином.

Про що йдеться?

Сьогодні Україна опинилася в критичній ситуації передусім тому, що відсутній єдиний центр ухвалення рішень. В той час як ситуація вимагає жорсткого встановлення правил гри, політики, що дорвалися до влади, зайнялися звичним для себе заняттям – мародерством та підкилимовими домовленостями з ворогами.

Рада національної безпеки і оборони України є тим центром, що в свої найкращі часи об’єднував і опрацьовував інформаційні та аналітичні потоки від: Міністерства оборони, Головного управління розвідки, Служби зовнішньої розвідки, Прикордонної служби, митників, МВС, СБУ та інших органів влади.

Опрацювання такого масиву інформації потребує специфічних знань і вмінь. Така робота також потребує відповідного досвіду, контактів, в тому числі із закордонними колегами. Така робота передбачає не лише аналіз, а й прогнозування розвитку ситуацій та вироблення пропозицій щодо нейтралізації чи реагування. Ситуація навколо Криму потребує не просто негайних рішень – ці рішення мали бути ще позавчора.

Мала бути проведена миттєва чистка Апарату РНБО. Він досі складається з двох частин: з відібраних особисто Богатирьовою лояльних конформістів та набраних особисто Клюєвим реалізаторів його бізнес-схем. Такий склад не мав і не має нічого спільного з питаннями національної безпеки і оборони. Цих людей треба терміново заміняти. Ким? Ходять вже пропозиції, щоби закликати до вирішення кримського питання Кучму, Горбуліна чи Марчука. Так, цих людей можна долучати в якості консультантів, але не більше.

Кістяк Апарату мають скласти кадрові військові, розвідники, контррозвідники та аналітики, які в часи Ющенка і Януковича були усунуті з посад. За час роботи в Радбезі я відзначив певну частину кадрових офіцерів, яких умовно назвав “уламки”. Це люди, які навіть бачачи, як бездарно проводиться безпекова політика Ющенка, все одно залишалися вірними присязі: чи в безпекових (вже знищених) інститутах, чи в контррозвідці, чи в СЗР, чи в Центрі Разумкова, чи в НІСД (Національний Інститут стратегічних досліджень).

Негайним завданням нового Секретаря РНБО має бути збір цих “уламків” в один механізм. Має бути зібрана і цілодобово працювати ситуативна кімната. Україна програла інформаційну війну в Криму і отримала інтервенцію. Вона може програти таку інформаційну війну на Сході та Півдні і отримати сепаратизм. Призначення в РНБО людей далеких від специфіки структури, особливо в такий критичний час, – безвідповідальні і злочинні.

Нині, схоже на те, що Турчинов не зацікавлений, аби Апарата РНБО став центром збору та опрацювання інформації – політична доцільність передусім?

Далі – дві мої статті з Української правди на тему РНБО, що детальніше відкривають деякі питання злочинного використання цієї структури політиками

____________________________

Дама, валет…

Олександр Піддубний Вівторок, 14 лютого 2012, 19:36

Рішення замінити Богатирьову на Клюєва на посаді Секретаря Радбезу багатьом здалося несподіваним. Однак все відбулося очікувано, адже посилення позицій Януковича через систему Радбезу було лише питанням часу.

Трішки історії

Рада національної безпеки і оборони України створювалася за американською подобою. Її голова – президент країни, а чільні функції – нагляд і контроль за органами виконавчої влади та силовими структурами.

Розбудовував і ставив РНБО «на ноги» Володимир Горбулін. Дехто його навіть називав “сірим кардиналом Кучми”. І справді, його можливості за часів Кучми були величезні – стати фігурантом проблемного питання, що виносилося на засідання РНБО, автоматично спричиняли великі неприємності.

До системи Радбезу також входили науково-дослідні інститути, які розробляли наукові рекомендації з проблемних питань зовнішньої та внутрішньої політики. Можна сказати, що вони були ногами, на яких стояв Апарат РНБО – місце, де остаточно формулювалися питання та рішення, які члени Радбезу потім ухвалювали на Банковій.

Така система вироблення та ухвалення рішень працювала і за часів Ющенка. Змінювалися лише Секретарі, але контроль і нагляд були наріжним каменем в роботі структури.

Зміни розпочалися в останній рік каденції Ющенка. У 2009 році несподівано для Апарату Радбезу з Банкової прийшов проект указу щодо ліквідації наукових інститутів при РНБО (Інститут проблем національної безпеки і Національний інститут проблем міжнародної безпеки). Через неодноразові листи та особисті зустрічі, Ющенка вдалося переконати не ліквідовувати згадані інститути.

Ситуація змінилася з приходом до влади нинішнього президента. Спочатку указами Януковича були ліквідовані інститути керовані В. Горбуліним та О.Власюком (Інститут проблем національної безпеки і Національний інститут проблем міжнародної безпеки), а за рік іншим указом Януковича практично на дві третини був скорочений Апарат РНБО (десь з 231 особи залишилося 90 чоловік). Таким чином спочатку Радбез став колосом без ніг, а потім взагалі був помножений на нуль.

Трішки реалій

Знищення інститутів супроводжувалося паралельним процесом переманювання (науково-дослідницьке поле насправді в Україні дуже мале) фахівців Радбезу до Національного Інституту стратегічних досліджень, який після перемоги Януковича на президентських виборах очолив А. Єрмолаєв.

Питаннями, що досі були винятково у віданні РНБО (воєнна доктрина, оборона стратегія, реформування правоохоронних органів тощо), почав займатися НІСД. Подейкували, що вони напряму співпрацювали із главою Адміністрації Президента.

Трішки сьогодення

Нинішнє владне переформатування на рівні Богатирьова-Клюєв рано чи пізно мало відбутися. Якщо Богатирьова є “людиною”, яка ототожнюється з оточенням відомого олігарха, то новий Секретар РНБО безпосередньо ототожнюється із президентом.

Це призначення логічне в контексті нещодавнього призначення нового глави СБУ та перекидання з цієї посади в Кабмін представника однієї з груп оточення.

Дехто трактує нинішнє призначення пана Клюєва як пониження. Найближчим часом буде видно хибність чи правдивість таких тверджень. Адже не виключено, що після змін в СБУ, зараз йтиметься і про відновлення функцій Радбезу часів “сірого кардинала”.

Маятник готовий рушити у зворотній бік, і це стане зрозуміло на прикладі послаблення чи посилення ролі НІСД.

Щодо призначення Богатирьової. Негласно медична сфера належала до сфер впливу однієї народної депутатки. А пані Богатирьова напевне матиме свої бачення управління медициною і фармацевтикою.

____________________________

Стратегії не буде

Олександр Піддубний  Вівторок, 06 серпня 2013, 10:27

Радбез удруге “пролетів” із конкурсом на написання глобальних та регіональних сценаріїв розвитку до 2030 року, а також оцінки внутрішньополітичних загроз.

Подібні документи для систем безпеки в інших країнах є ключовими. Адже перший документ не лише передбачає як розвиватиметься світ на основі існуючих трендів. У ньому закладається певна траєкторія – як розвиватиметься країна на окреслений період часу в прогнозованих обставинах.

Другий документ, власне, стосується не лише політики, якою вітчизняні медіа звикло годують аудиторію. Цей документ допомагає оцінювати загрози у світі, що постійно змінюється – тобто у всіх царинах життя, механізмом врегулювання чого є легальні політичні інструменти.

Принаймні, так мало би бути за класичною схемою.

Подібні вищезгадані документи не є чимось екстраординарним для керівництва інших країн.

Країни-лідери зазвичай стратегують сценарії свого розвитку, не обмежуючись 2030 роком. У разі потреби такі стратегії/траекторії коригуються або доповнюються.

“Методологія оцінки загроз” зазвичай має більш оперативне, короткострокове завдання й виписується за безпосередньої участі правоохоронних органів, спецслужб, розвідки й державних структур у межах їхньої компетенції.

Часто “стратегії” країн недоступні для загального огляду або ж доступні частково, а “загрози” зазвичай взагалі отримують гриф “ЦТ”, “цілком таємно”. За суттю, “загрози” – це централізовано зведений документ розкиданих по відомствам “запчастин”. Зводити в єдино його мав би Апарат РНБО із супутніми інститутами.

Утім, як я вже писав на сторінках УП, інститути Радбезу наказали довго жити.

Нині важко зрозуміти, чим керувалися функціонери Радбезу, оголошуючи аутсорсінговий конкурс того, що варто тримати якщо не в таємниці, то принаймні при собі. Нерозуміння ними простих речей і призвело до смішного результату конкурсу – з нинішнім Радбезом просто ніхто не хоче співпрацювати. Бо зрозуміло, що навіть якщо хтось і візьметься виписувати суперрозумні речі – то хто ж їх виконуватиме? Більше того, нема гарантії, що ці розумні речі не продадуть “кому треба”.

Система розробки стратегічних документів, а тим більше оперативних, що зазвичай містять більше конкретики й даних, – є прерогативою й власністю держави. Над такими працями трудяться не лише провідні аналітики спеціальних служб – це, передусім, питання честі для часто невідомих аналітиків зі спеціалізованих державних інституцій.

Наприклад, американські “мозкові центри”, що залучені до подібних робіт, часто афільовані, наприклад, з Пентагоном або тісно пов’язані з Держдепом.

Система розробки надважливих документів у розвинених країнах тісно пов’язана із системою ухвалення рішень. Ухвалення рішень, у свою чергу, пов’язане з їхнім виконанням. Виконання рішень дорівнює ефективності реагування на надзвичайні ситуації, що виходять за межі одного відомства – міжвідомчої координації. Це як п’ятірня, де все працює як одне ціле.

Конкурс – !!! – написання стратегічних документів імені Радбезу свідчить про остаточну безпорадність нинішньої системи. Адже якщо вона не в стані визначити загрози, більше того, просить допомоги на стороні – то як вона їм протистоятиме?