Надія Коваль: Основна мета Беннона – розірвати ЄС

Надія Коваль: Основна мета Беннона - розірвати ЄС
Дональд Трамп і Стів Беннон, Time

Архітектор перемоги Дональда Трампа на президентських виборах в США десантується на європейський континент. Чому Стів Беннон воює проти Джорджа Сороса? Чому Беннон вважає Росію союзником США? Та як він працюватиме на знищення Європейського Союзу? Про все це в програмі Міжнародний контекст розповіла Надія Коваль, завідувачка Центру міжнародних досліджень Дипломатичної академії України.

Далі викладено текст розмови, а наприкінці аудіофайл, де цю ж розмову можна прослухати.

ВЕД.: Не тарифами єдиними відзначаються нинішні взаємини США та Євросоюзу. Аналітики закликають поставитися серйозно до ініціативи Стіва Беннона створити в Брюсселі фонду правого спрямування «Рух», щоб об’єднати всі європейські популістичні угруповання навколо головної ідеї: революції проти Джорджа Сороса. Беннон відомий як керівник виборчої кампанії Дональда Трампа і нинішній президент США завдячує перемогою саме йому. Західні медіа повідомляють, що американець Беннон вже знайшов порозуміння з крайніми правими рухами Франції, Німеччини, Італії і з правлячою партією в Польщі «Право і справедливість». Симпатії Беннону висловив і прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан. Пані Надіє, чому з Джорджа Сороса малюють образ ворога?

Н.К.: Не стільки Вашингтон має пунктик на його особі, а пунктик на цій особі має Стів Беннон – консервативний ідеолог перемоги Трампа. А, по-друге, пунктик на Соросі мають всі консервативні партії, які зараз популістично розвиваються у Європейському Союзі. І причиною є фундаментальна світоглядна розбіжність.

Джордж Сорос відомий тим, що він є найбільш послідовним поширювачем ліберального світового порядку, ліберальних цінностей, глобалізму, свободи, вільних ринків… Тобто усе, що ми маємо на увазі, коли говоримо про ліберальний світовий порядок. Він вклав туди просто шалені кошти і зараз в Європи, і в Америці піднімається хвиля такого своєрідного нативізму, коли консервативний порядок денний починає бути популярним і він отримує електоральну підтримку. Ми всі бачили не лише перемогу Трампа, але й дуже цікаві перемоги правих в італійських, австрійських, польських, угорських виборах по всій Європі. Є прогноз, що скоро у Швеції така партія буде мати найбільшу фракцію.

Беннон намагається себе позиціонувати, як певного антипода. Він хоче в цій боротьбі консерватизму з лібералізмом стати таким собі антиподом Сороса, перемогти його і для цього йому треба, як він вважає, зайти в Європу і здобути перемогу на наступних виборах до Європейського Парламенту. Тобто для Беннона в першу чергу це ідеологічна битва. Беннон – це ідеолог.

ВЕД.: Беннон зараз входить на поле європейських націоналістів і популістів, де раніше підловили Росію – зв’язок європейських правих із Росією вже не раз був доведений і ці контакти дискредитовані (та ж Марі Ле Пен). Аналогія діяльності Беннона з Росією – це збіг чи є підстави вважати, що американець підхоплює естафетну паличку з рук Кремля?

Н.К.: Прямих свідчень про співробітництво Беннона з Москвою немає. Непрямі, дійсно, можна шукати і знаходити. Тому що досі він не надав жодного пояснення звідки в нього гроші на таку шалену кампанію протистояння Джорджу Соросу – абсолютна різниця в їхніх потенціалах. І в тому, що ми бачимо – так, Росія підтримує праворадикальні популістські рухи по всій Європі. Я думаю, вона (Росія – авт.) буде зацікавлена підтримувати таку річ, тим більше, що конкретно Стів Беннон абсолютно не проти співпраці з Росією, він абсолютно підтримував саміт в Гельсінкі.

Це знову ж таки вписується в його ідеологічну програму, тому що це людина, яка мислить ідеологіями про те, що Росія це такий самий представник юдео-християнської цивілізації, як європейські країни, як і Сполучені Штати. І в рамках захисту консервативного спадку юдео-християнської культури їм треба об’єднуватися. Наприклад, в першу чергу проти Китаю, в другу чергу проти ісламу. Тому Росія для нього не є ворожою країною, а що Росія допоможе якось в перемозі оцих праворадикальних популістських на виборах. Я думаю, він з радістю її прийме. Поки що це не доведено, вале я не бачу, щоб це була якась проблема.

ВЕД.: Наступного року будуть вибори до Європарламенту і очевидно, що Беннон не випадково вибрав час для створення свого «Руху» – чи буде в американця достатньо часу, аби заявити про себе на виборах?

Н.К.: Він про себе дуже добре заявив перемогою Трампа в Сполучених Штатах – тобто це знана людина в певних колах. Часу в нього зараз більше, ніж достатньо. Тим більше, як це знову бачимо за результатами останніх виборів у Євросоюзі, популярність євроскептиків чи сувереністів, які відстоюють національні суверенітети не падає. Вони продовжують утримувати популярність. Вони мають дуже гарні шанси на виборах в Європарламент.

З іншого боку, якщо ми подивимося на їхніх суперників, на більш ліберальні партії, то в них є проблема. Тому що анонсувавши дуже амбітні реформи самого Європейського Союзу, поки що їм це не вдається (зробити). А це могло би бути дуже класним аргументом для того, щоб піти на вибори до Європейського Парламенту у 2019 році. І зараз на ці вибори дивляться, як на ключовий момент – як далі буде розвиватися Європейський Союз. І якщо Беннон хоче поставити на якийсь вирішальний момент, то європейські вибори це те, з чим він буде працювати.

ВЕД.: Чи не є діяльність Беннон підривною щодо Європейського Союзу, оскільки в західних медіа вже лунають застереження, що його діяльність може бути спрямована на розкол ЄС?

Н.К.: Вона не те, що може бути. Це її основна мета – підірвати ЄС, розділити його знову на 20 з лишком окремих держав, тому що ЄС і технологічно, і ідеологічно абсолютно чужа Беннону структура. Це людина, яка є прихильником окремих національних держав в доволі жорстких кордонах. Без імміграції. До певної міри релігійних. Консервативних. Тобто розвал Європейського Союзу – це є його основна мета на цих виборах. І він шукає собі союзників, тому що він не може зробити це сам, але він може стратегічно, організаційно підтримати відповідні партії на цих виборах.

ВЕД.: А наскільки в інтересах Вашингтона поза межами команди Трампа розчленування свого союзника?

Н.К.: А що ви пропонуєте? Приїхала приватна особа, яка не має навіть стосунку до Білого Дому – він там більше не працює. Засновує якийсь рух – тобто які ви бачите механізми з боку Конгресу? Для них більш продуктивно працювати на рівні президента не були розвалені оці підвалини трансатлантичної єдності. А боротися індивідуально з Бенноном в цьому сенсі складно.

ВЕД.: Зважаючи, що Беннону вдалося досягти успіху перемогою Трампа не факт, що йому не вдасться досягнути певних результатів на європейській арені, правильно?

Н.К.: Правильно, але не факт, що вдасться. Тут же питання, яка буде запропонована контрвідповідь. І це велике питання до Європейського Союзу.


Послухати розмову можна ось за цим посиланням, або тут з 13 хвилини 30 секунди: