Ніч Героїв Майдану. 18-19 лютого

euromaidanСпочатку було стійке враження, що це все не насправді. Ніби якась комп’ютерна стрілялка. Ніби з тобою нічого не трапиться. Та коли бачиш поранених, кров під ногами та відчуваєш обличчям вибухові хвилі від гранат, розумієш – це реальність. За одну ніч я зрозумів кілька речей. Це особистий досвід. Можливо, він комусь стане в нагоді та збереже життя.

Тож, кілька особистих спостережень від побаченого і пережитого на передовій на Майдані Незалежності в ніч з 18 на 19 лютого 2014 року.

Небезпека перша  – гранати. На власні очі бачив хлопця з відірваною майже по лікоть лівицею. Найімовірніше він намагався відкинути беркутівську гранату, бо результат вибуху співпадає з іншим – коли беркутівці відступали і кидали гранати по своїм (!!!), влучили в колегу і тому відірвало руку.

Висновок – на передову нема сенсу пертися без каски. Каску бажано носити армійську. Під нею одягати в’язану шапочку. З власного досвіду, краще щоби шапочка закривала вуха – якщо ще тримати рот дещо відкритим, навіть близькі вибухи звукових гранат некритичні – менший тиск на барабанні перетинки.

Небезпека друга  – роззяви. Дехто, для крутих кадрів з передової на свій телефон, лізе під ноги і заважає людям кидати різні корисні речі в бік беркуту. Більше того, сам був свідком, коли через роззяв метальники каміння чи коктейлів молотова не могли докидувати до ворога – часом влучали у своїх. Ще одна небезпека, що несуть роззяви – своїм скупченням вони привертають увагу і стають привабливою мішенню для гранат. Під час атаки роззяви зазвичай не вступають в бій з беркутом, але в рази погіршують мобільність хлопців, які йдуть в бій. Більше того, під час спроб прориву досить ефективна тактика, коли один загін йде в рукопашну, а інший прикриває градом каміння. Так ось для ефективного метання важливо постійно рухатися, щоб не стати мішенню для стрільців. Але роззява може виринути під ногами в найнесподіваніший час…

Висновок – люди з клепкою в голові мусять розуміти, що війна – це не розвага і заради знімка на мобільний чи справляння витрішок можна занапастити життя інших людей.

Небезпека третяпровокатори. Для себе на передовій відзначив два типи провокаторів: навідники і крикуни. Перші з якого дива час від часу світять ліхтарями кудись вгору в бік дахів. Другі кричать, що все пропало і под. Цікаво, що вони максимально закривають обличчя.

Висновок – легенький удар по руці биткою чи саперною лопаткою приводить таких осіб до тями.

Небезпека четвертапаніка. Показовою була спроба прориву беркуту десь в середині ночі. Тоді натовп людей кинувся тікати і лише завдяки купці відчайдухів, які у перших лавах прийняли бій, повернувся та відбив атаку.

Висновок – треба постійно нагадувати, що в жодному разі не можна тікати, повертаючись спиною. Якщо відступ, то організований і на підготовлені позиції. Своїх не кидати. Це має постійно лунати зі сцени Майдану, а не гімн.  За всієї любові до гімну, просто відвисає щелепа як під час його виконання зі сцени, люди на барикадах припиняють воювати і стоять струнко співаючи славень. Час гімну поступився війні. Якби не дим і беркут не бачив цієї дивовижі, то важко уявити, що могло би бути.

Небезпека п’ятавідсутність командування та дисципліни. Йдеться про чітке і злагоджене розуміння що і як треба робити. Біля передової, крім роззяв, є купа людей, що готові йти в бій, але вони можуть годинами стояти незадіяними. Так – їх часом закликають постояти зі щитами – але це нечіткий наказ.

Висновок – накази мають бути зрозумілі, конкретні та короткі як постріл. Наприклад: “Тримай цю точку 15 хвилин” чи: “Принеси сюди дві шини”.

Небезпека шостасцена Майдану. Істеричні крики Євгена Ніщука під час атак беркуту “Відступіться!!!” радше деморалізують, аніж надихають. Навряд чи перші лави бояться менше, аніж ведучий сцени, але перші лави не мають право це показати. Так само “керувати” барикадами кричучи: “Заходь звідти”, “Йдіть туди” тощо – невірно засадничо. Ті, хто на сцені – це на кшталт штабних щурів, тож ставлення до них відповідне. Окрім священників – їхні прокльони на голови беркутівців – плюс до підняття духу для протестувальників.

Висновок – сцена ефективна для моральної підтримки. І це не надриви політиків. Йдеться передусім про поточне інформування що відбувається довкола Майдану – бо люди перебувають в інформаційній блокаді. Йдеться про гарні мотивувальні та ритмічні пісні (“Горіла шина, палала” гурту Klofelin – на ура). Вірші зі сцени та інша лірика – мусять залишитися в авторів і нікому не показуватися.

Небезпека сьомастратегічна загроза для Майдану. Як би це прикро не лунало, але за ніч з 18 на 19 січня беркут досить сильно потіснив протестувальників. Як видно на малюнку внизу, від витіснив людей з “підкови” Глобусу. Таким чином, вже готова дуга з трьох сторін для атаки Майдану. Якщо атака відбудеться одночасно з усіх напрямків, Майдан не встоїть. Проблемою є те, що згори Глобусу в людей постійно стріляють і кидають гранати, тож відбити підкову неможливо без взяття висоти.

Висновок – можливо, щоб відбити позиції, не завжди варто йти в лоб.

maidan

Далі прикріплюю базові поради від досвідченого бійця, що можуть врятувати життя від сутичок із беркутом.

berkut_fb

І наостанок – варто пам’ятати, що не всі можуть піти на передову. Не всі народилися воїнами. І не треба з цього приводу комплексувати – головне знайти своє застосування: чи передавати бруківку, чи доправляти шини, чи витягувати поранених. Головне – не сидіти в інтернеті, бо завтра Янукович і Ко доберуться і до інтернавтів.

Буду вдячний за поширення і за коментарі!