Об’єктивний світ медіа
Вступна частина майстер класу “Техніки нових медіа”, який я вів на запрошення всесвітньовідомої компанії KPMG 12 червня 2015 року.
Складові майстер-класу: тенденції в світових медіа; дефініція нових медіа; з чого вони складаються; веб-сторінка – основа нових медіа; правила ефективного створення і ведення вебсторінки; соціальні мережі як інструмент нових медіа; корисні безплатні можливості інтернету.
За зразки наводитимуться діючі приклади та дослідження зі США і Велибокританії, позаяк їхні медіа-моделі найбільше впливатимуть на Україну (аналогічно тому, як вони зараз формують медіа в Польщі). Також в майстер-класі найбільше приділено уваги технікам нових медіа, що пройшли випробування ринком – як би це комусь не подобалося, але саме гроші є ефективним “відсіювачем” непридатного в сучасній цивілізації.
Для початку – схематично про світові тенденції в журналістиці і медіа. Це допоможе зрозуміти, яку вагу зараз відіграє інтернет порівняно з традиційними ЗМІ (друкована преса, радіо, телебачення), відтак краще зрозуміти нові медіа та інструменти, в тому числі соціальні мережі.
Який нас оточує світ медіа?
Отже, по-перше, світова фінансова криза 2008-го року підкосила ринок традиційних ЗМІ в найрозвиненіших західних країнах. Рекламні прибутки преси, радіо і ТБ почали падати, натомість гроші рекламодавців пішли до інтернету – така тенденція продовжуватиметься й надалі. З іншого боку, якщо подивитися на медіа в Латинській Америці чи Далекого Сходу, то там традиційна преса навпаки збільшує свої наклади, але ці регіони не матимуть впливу на Україну, тож для нас не цікаві.
По-друге, стрімкий розвиток мобільного інтернету спричинив розвиток нових технологій і пристроїв (мобільні телефони, смартфони, планшети, нетбуки тощо). Поширення нових пристроїв, у свою чергу, вимагає знаходження все нових способів поширення ними контенту (зокрема, технологія т.зв. адаптивного вебдизайну – англ. Responsible Web Design, про що йтиметься згодом).
По-третє, розвиток інтернету і мобільних технологій призвів до засадничих змін в звичках споживання інформації людьми. Зокрема:
- можливість будь-коли і будь-де отримувати інформацію;
- можливість поширювати інформацію як ніколи швидко;
- можливості інтерактивного будування онлайн-спільнот;
- можливості швидко досягати до величезної та різноманітної аудиторії;
- можливість ділитися цінними знаннями і досвідом;
- статус не має значення, натомість цінується рівноправність;
- можливість уникати дискомфорту спілкувати віч-на-віч;
- Мережа дозволяє анонімність.
По-четверте, розвиток інтернету призвів до суспільних змін, коли невдоволення традиційними медіа спонукало людей шукати нові джерела інформації. Крім того, заангажованість традиційних медіа (чи їх належність певним політичним силам або олігархам), відвертали від них маси мислячих людей і “перемикали”, зокрема, на соціальні мережі – особливо це стосується України (про українську еволюцію переходу соціальних мереж до статусу соціальних медіа я, зокрема, згадував у своєму виступі у Варшаві).
По-п’яте, соціальні мережі перетворюються в повноцінне джерело масової інформації. Як можна побачити в останніх дослідженнях Pew Research Center, 61% т. зв. “Millennials” (народжених між поч. 80-х до 2000-их) використовують Facebook як головне джерело інформації. Серед Покоління Ікс (англ. – Generation X, 60-і – 80-і рр. ХХ ст.) 51% використовують Facebook як головне джерело інформації. Серед Бебі Бумерів (англ. – Baby boomers, 1946–1964 рр. ХХ ст.) лише 39% Facebook використовують як головне джерело інформації.
Розуміння тектонічних медійних зсувів, що відбуваються зараз, важливе, аби усвідомлювати в якому напрямку краще докладати зусиль – наприклад, чи варто покладати великі надії на традиційні медіа: пресу, радіо, телебачення? Чи варто прагнути за будь-що працевлаштуватися в традиційних медіа? Чи варто в них інвестувати?
Продовження майстер-класу за посиланням.
