Парадокси війни

Парадокси війниВійна це погано чи добре? Більшість скаже, що погано і будуть абсолютно праві. І навряд чи знайдеться людина, яка однозначно стверджуватиме, що війна це добре (хіба що вона на ній наживається). Але є люди, які скажуть, що війна має як погані так і позитивні сторони.

Що може бути позитивного у війні? Наприклад, війна дає безцінний матеріал для перспектив соціології. Адже сама війна – це виклик усталеному порядку речей, виклик “нормальності”. Це демонстрація того як конструюються державні інституції, поведінка великих груп людей в конкретних ситуаціях.

Війна є відображенням суспільств, що беруть в ній участь. Якщо говорити про сучасні події, то ми бачимо учасником війни російське суспільство – суспільство агресора, і суспільство українське – суспільство оборонця. Тип війни, методи і прийоми набагато більше говорять про суспільства, ніж старанно вибудувані ними образи і проекції.

Наприклад, Захід дивиться на війну як на інструментальну агресію, що має свої правила і закони (також порядок, організація, логістика). А що своєю агресією і її стилем демонструє Росія? Вона демонструє катування, викрадення, здирництво, ґвалтування… тобто весь середньовічний набір ведення війн, що людство поховало відтоді як Клаузевіц поклав початок класичній визначеності війни (про це я писав базуючись на класичній праці «Трансформація війни»). Росія демонструє, що веде в Україні новий тип війни? А може це демонстрація безнадійної ментальної відсталості росіян та їхнього політичного керівництва від решти світу? З такими дикунами у світі не контактують (побутові приклади зневаги до росіян по світу – тому підтвердження).

Що в світлі агресії Росії демонструє Україна? Згуртованість – від збирання коштів на потреби військових до створення загонів самооборони. Війна як акт пожертви. Як акт піднесення патріотизму – єднання в єдиний колективний організм, долучення інтегральних етнічних меншин в загальну боротьбу і перетворення цих меншин (кримські татари і євреї) в цілісну складову українського суспільства. Війна як акт військового братерства і як акт єднання із закордонними союзниками.

Та війна має ще більше вимірів:

попри біль і страждання, це спосіб мобілізації, в тому числі мобілізації переступаючи гендерний бар’єр – адже чим більше чоловіків на передовій, тим більшу роль  в тилу відіграють жінки (як політичну, так і соціальну);

війна не лише руйнує, але й будує (цікаво, що більшість програм кандидатів в президенти України будували своє економічну модель розвитку виходячи із замовлень до ВПК країни);

війна сприяє або пришвидшує формування відповідної бюрократії спрямованої на швидке та ефективне ухвалення рішень, відтак війна сприяє творенню нової управлінської ієрархії;

війна створює системи швидкого оповіщення, комунікацій, логістики, доріг, що потім працюватимуть для мирних цілей;

війна дисциплінує населення, адже це організований процес;

війна вимагає планування і втілення планів.

Власне останні виміри, це те, через що пройшли багато країн – починаючи від переможців (США, Британія, Франція) і завершуючи переможеними (Німеччина, Японія).

Власне всі ці парадокси війни можна почути від професора Прінстонського університету Мігеля Центено в однойменному безплатному онлайн курсі на освітній платформі Курсери.

Професор 15 років вивчав війну і сам визнає, що пізнав лише невелику частину матеріалів про неї. Він ніколи не служив і не воював, але він ретельно вивчав і спілкувався

Вступ до війни і пропозиція подумати над різними аспектами війни. Тому автор курсу пропонує зблизька подивитися на психологію війни, історію війни, антропологію війни , економіку війни. Все це розкласти на складові, а потім скласти знову, щоби зрозуміти, якими буде майбутнє війни у 21 сторіччі.

В перший тиждень лекцій йтиметься про природу і причини війни.

В розділі Форум можна поставити питання щодо російсько-української війни.

Якщо комусь важко сприймати матеріал англійською, але кортить знати більше про війну – пишіть в коментарях чи варто стежити за курсом «Парадокси війни» і бодай час від часу інформувати на сторінках цього блогу, що ж там цікавого відбувається.

Або ставте питання на моєму профілі в Facebook.

Опубліковано в Політика

Напишіть відгук