ПАРНАС або російська квазіопозиція як зброя проти України

ПАРНАС або російська квазіопозиція як зброя проти УкраїниРосійська партія ПАРНАС попросила в України візи, аби Київ дозволив їм агітувати в Криму на російських вересневих виборах до державної думи Росії. Таким чином опозиційна до Кремля партія (принаймні так вони себе називають) долучилася до гібридної агресії проти України і продовжує ворожу політику Росії проти України.

В поясненні російських опозиціонерів вказується, що вони хочуть діяти відповідно до міжнародного права. Мовляв, “ми, як середньовічні варвари порушили всі міжнародні договори”, очевидно, кажучи про окупацію Криму. Втім, слова “окупація” годі шукати. Так само годі шукати бодай натяк на відданість міжнародним нормам за якими Крим є українською територією. За логікою ПАРНАСівців “Крим сьогодні належить Росії” і крапка.

Така поведінка росіян має бути належно оцінена українською владою і передусім Міністерством закордонних справ, до якого, власне, й звернулися “опозиціонери”. Адже за “простодушним” зверненням російської квазіопозиції приховується спроба отримати від українського МЗСу сигнал на користь легітимізації окупації Криму агітацією, як ознакою приналежності Криму Росії.

В Росії поширена приказка – “простота хуже воровства” (укр.простота гірша злодійства). Тлумачень цього вислову є багато і одне з них – простий тупак гірший за злодія. В історії прохання ПАРНАСу дати їм візи для агітації, “опозиціонери” грають роль такого собі тупака – він дивиться “чесними” очима, але не бачить збройної агресії і окупації; він б’є себе в груди, як ревний прихильник “міжнародних договорів”, але все одно лізе на територію України як до себе.

Приклад застосування “проєвропейського” ПАРНАСу Кремлем, є черговим етапом ведення Росією війни проти України, коли нібито прилизані і позитивно сприйнятні в Європі “демократичні” російські партії насправді виступають троянським конем реальних загарбницьких інтересів Кремля.

Український МЗС має гостро відреагувати на таку заяву і чітко розтлумачити про що йдеться насправді не лише громадянам України, а й західним союзникам. Інакше – крапля камінь точить – це стане випадком, коли нереагування на “м’який” антиукраїнський випад стане мовчазним заохоченням застосування інших прийомів російськими псевдоопозиціонерами. Наприклад, організацій круглих столів “примирення” між терористами “днр/лнр” і певних українських та європейських політиків в тому ж самому Криму. І бажаючі знайдуться – до прикладу та ж сама Савченко.

P.S.: На другий день після виходу цього допису український МЗС висловив категоричний протест щодо проведення виборів до російської держдуми на українській території. А на третій день російська партія ПАРНАС відмовилася від передвиборчої агітації на окупованому Росією півострові.

Опубліковано в Політика

Напишіть відгук