Польський фільм Волинь – чергова брехня про українців?

7 жовтня ц.р. на екранах польських кінотеатрів вийде фільм режисера Войцеха Смажовского “Волинь”. За його задумом фільм “має бути мостом, а не муром” – очевидно, що йдеться про складні взаємини українців та поляків в часи Другої світової війни на українських етнічних землях. Утім, останні події в Польщі навколо цього фільму, а також останнє інтерв’ю режисера найвпливовішому виданню “Polityka”, ставлять під сумнів щирість намірів Варшави. Нижче викладені факти, швидше, свідчать про те, що польський фільм “Волинь” – це чергова брехня про українців.

Польський фільм Волинь - чергова брехня про українців?

Джерело: http://www.rmf24.pl

Отже, до презентації фільму “Волинь” Варшава підійшла ґрунтовно. Ще 14 вересня відбулися перші сеанси фільму, на які головним чином запросили польсько-українські подружжя. Крім глибоко емоційного впливу на глядачів про фільм годі дізнатися щось більше. Утім, більше можна дізнатися з допрем’єрного показу фільму на фестивалі в Гдині 19 вересня ц.р.

Допрем’єрний показ фільму “Волинь” відбувся для обмеженого кола польських журналістів і перші відгуки вже дають уявлення, що очікує на глядача. Ось що пише журналіст польського телеканалу TVN Шимон Ядчак: “Першу версію Волині Смажовського скоротили на 40 хвилин, бо люди мліли від жорстоких сцен на контрольних сеансах”.

Польський фільм Волинь - чергова брехня про українців?

Джерело: Twitter

А ось що пише журналіст правого тижневика “Do Rzeczy” Пьотр Семка: “Волинь – повернувся з сеансу. Фільм, який мусив повстати, бо поляки мусять розповісти світові ту страшну правду. Але українці не готові до цього фільму”.

Польський фільм Волинь - чергова брехня про українців?

Джерело: Twitter

Або ще думка Пьотра Сквєчіньского, публіциста правого тижневика “wSieci”: “Подивився Волинь. Фільм шокуючий, величний і страшний. Сказати, що прибиває до крісла – це не сказати нічого. Організатори взяли з нас обіцянку, аби ми ще пару днів його не рецензували докладно. Відповім лише на одне, часто озвучене побоювання. Тож творці фільму зробили все і всіляко перестрахувалися, аби злагодити враження, що вони мали антиукраїнські наміри. Сюжетні гілки польського внеску (до 39 року) для існування “добрих українців”, а також жахіття польської відплати були експлуатовані до межі можливого. Може навіть поза ці межі”.

Польський фільм Волинь - чергова брехня про українців?

Джерело: Facebook

Тобто зрозуміло, що А) фільм “Волинь” переповнений кривавими сценами, Б) польська “страшна правда” світові вже вказує про які жахи йдеться і В) попри реверанси в бік українців, глядач бере в лапки словосполучення “добрі українці”.

Всі ці твіти і фейсбук-дописи живуть не лише у соцмережах – вони упорядковані у відповідні новини, що обростають відповідними коментарями ось тут, чи ось тут.

Власне, більше про волиньську фільмопрем’єру року розповідає свіже інтерв’ю режисера Войцеха Смажовського найбільш впливовому в Польщі тижневику “Polityka”. Позаяк інтерв’ю доступне в платній версії видання, наведу лише деякі витяги з одкровень режисера і журналіста видання.

1. Смажовський мав особисті причини для зйомок фільму “Волинь”, оскільки “виховувався на Підкарпатті” і “наслухався про бандерівців”. Крім того, його батько народився в Бориславі, що на Львівщині, “а його батьки мусили (тут і далі підкреслення мої – авт.) знати, що діялося на Волині в 1943 р. і що за хвилю мало бути в них. В 1944 р. переїхали на Підкарпаття, втекли перед різаниною”. Тобто батьки мусили знати, але достеменно невідомо чи знали, а логіка, коли 1944 року тікають перед “різаниною” 1943 року дещо… дивує.

2. За Смажовським Волинь стала “дослідним полігоном українських націоналістів” – тобто простором, де націоналісти вправлялися в забиванні поляків. І в цьому режисер цілком щирий – він вважає, що показує людям правду, бо для нього головна причина “геноциду на Кресах”“захоплення українців радикальним націоналізмом”. Як доказ цієї тези Смажовський цитує Декалог українського націоналіста: “пункт сьомий Декалогу українського націоналіста: “Не завагаєшся виконати найбільшого злочину, якщо цього вимагатиме добро справи”, і пункт восьмий: “Ненавистю і підступністю прийматимеш ворогів Твоєї Нації”. Націоналізм Донцова визначав, хто є ворогом, а наслідком того була “кривава неділя” (натяк на так звану “криваву неділю на Волині” – 11 липня 1943 року, коли за твердженнями польських істориків “українські націоналісти одночасно атакували 99 сіл з поляками”).

Польський фільм Волинь - чергова брехня про українців?

Джерело: Polityka

Утім Смажовський приписав українськам націоналістам неіснуючі заповіді – наведені ним пункти взагалі не містять слів “злочин” чи “підступність” і в оригіналі звучать так: “7. Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину, якщо цього вимагатиме добро справи. 8. Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш ворогів Твоєї Нації”.

 3. Зрештою, нічого дивного в поглядах Смажовського нема, оскільки розповідаючи про місце “волиньського геноциду” в світовій історії він повторює статтю “геноцид” з польської вікіпедії.

Природно, що така таблоїдизація мозку режисера була відображена у його фільмі “Волинь”, а фільм вже далі труїть інші мізки. Як ось журналіста тижневика “Політика”:

“Для чого поляків не виганяли, а вбивали?” – питає в режисера автор “Polityka” Януш Врублєвскі, який схоже, теж подивився фільм. І після страшилок режисера про розітнуті животи вагітних жінок та посаджених на тини дітей продовжує: “В фільмі це звірство ніби закодоване в язичницьких обрядах та східніх ритуалах. Обрізання коси молодій, забава з киданням палаючих снопів сіна на весіллі – це все пізніше повертається в формі кошмару”. Все, історія закільцювалася – українська дикість і націоналізм призвели до “геноциду” поляків, що й треба було показати глядачеві.

Підсумовуючи. Розбурхування в Польщі антиукраїнських настроїв навколо “волинської різанини” і “геноциду поляків від рук українських націоналістів” не вщухає. Українська влада повинна надзвичайно уважно ставитися до того, що діється в її західної сусідки. Волиньська ухвала 22 липня 2016 року свідчить, що Варшава переслідує свої політичні інтереси і вони далеко не дружні щодо України. Києву час зайнятися польською тематикою, поки не буде пізно – тим більше, що поле діяльності надзвичайно велике. В згаданому інтерв’ю для “Polityka” Войцех Смажовський визнав, що переважна більшість поляків відмовлялися фінансувати його фільм, коли дізнавали про що він. І це свідчить, що переважна більшість поляків не йде на повідку купки тимчасових варшавських політиків, які заради тимчасових дивідендів ладні вкрай зіпсувати стратегічні взаємини з близькою і перспективною сусідкою.

Опубліковано в Політика

Напишіть відгук