Порошенко проспонсорував і відкрив у Києві російський театр

9 жовтня 2017 року президент України Петро Порошенко відкрив скандальний “Театр на Подолі”. Речник Порошенка Святослав Цеголко пафосно провів історичну паралель: “Під час Другої світової війни, коли Вінстону Черчиллю запропонували скоротити витрати на культуру, він заперечив: “А заради чого ми тоді воюємо?”.

Освічені люди стверджують, що легендарний британський прем’єр таких слів не казав. Втім натяк Цеголка кульгає на обидві ноги з іншого приводу. По-перше, Черчилль на державній посаді не займався бізнесом і не плутав державні справи з особистими. А, по-друге Черчилль не шкодив своїй державі, а Порошенко це робить.

Щодо першого. Якось… дивно виглядає, що президент України вручає ключ з написом “Києву від Roshen”, коли ще у травні 2014 року він обіцяв продати свої бізнес-активи. Щоправда у квітні 2016 року обіцянка-цяцянка від “гаранта” взагалі перетворилася у “сліпий траст” – якщо вірти тодішнім розлогим поясненням політтехнологів президента, траст цілковито усував Порошенка від свого Roshen-у. Однак те, як президент по-панському “подарував” будинок, що спотворив історичний Андріївський узвіз, свідчить, що Порошенко спокійно йде в ногу зі своїм бізнесом. Тож “сліпий траст” – це чергова брехня Порошенка.

Щодо другого – як Порошенко нашкодив Україні? Та просто – він вручив рошенівський ключик провайдеру “русского міра” в Києві, бо з репертуару “Театру на Подолі” на жовтень-листопад 2017 року можна легко порахувати, що з 61-ої вистави лише п’ята частина йтиме українською мовою. Інші вистави будуть… ні – не мовою Черчилля та міжнародного спілкування, знанням якої так любить похизуватися наш “гарант”. А мовою агресора – російською. Тож питання речника Порошенка на початку допису “А заради чого ми тоді воюємо?” звучить особливо цинічно.

Втім, якщо придивитися до виборчої програми Порошенка з 2014 року, то він чесно обіцяв українській мові статус державної, плюс “збереження існуючого статусу-кво в мовному питанні” – тобто збереження того занедбаного стану української мови від часів “совка”, що також плекався Партією регоінів. А ось тут Петро Олексійович своєї обіцянки дотримується.

Журналіст Володимир Бойко звернув увагу на репертуар “Театру на Подолі”, де спостерігається засилля, як російської мови, так і російських письменників. Тож я не полінувався і звів вистави в один список, який подаю нижче. А там, де мова вистав не була зазначена, уточнив за довідкою самого “Театра на Подолі”, тож із 61 вистави, 46 – російською мовою і лише 15 – українською.

Додаток. Репертуар “Театру на Подолі” жовтень-листопад 2017 року:

10 жовтня – «На дні» М. Горького (російською) і «Моє століття» М. Лоранса (російською).

11 жовтня – «Сто тисяч» І. Карпенка-Карого (українською) і «Лист богу» А. Крима (російською).

12 жовтня – «Сильніше пристрасті, більше, ніж любов» А. Чехова (російською).

13 жовтня – «Фараони» О. Коломійця (українською) і «Сильніше пристрасті, більше, ніж любов» А. Чехова (російською).

14 жовтня – «La bonne Anna, або як зберегти сім’ю» М. Камолетті (російською) і «Останнє приземлення, або один день із життя внутрішнього органу» А. Куркова (російською).

15 жовтня – «Дзеркало Сен-Жермена» рос. Письменника Б. Акуніна (російською), і «Пастка для самотнього мужчини» Р. Тома (російською).

17 жовтня – «Дивакуватий Журден» М. Булгакова (російською), «Сойчине крило» І. Франка (українською).

18 жовтня – «Передчуття Мини Мазайла» М. Куліша (українською), «Ревізія-Шмавізія» А. Крима (російською).

21 жовтня – «Вічно живі» В. Розова (російською).

22 жовтня – «Лист богу» (російською).

24 жовтня – «Звідки беруться діти?» А. Крима (російською), «Він і Вона» А. Чехова (російською).

25 жовтня – «Трактирниця» К. Гольдоні (російською), «Щоденник молодого лікаря» М. Булгакова (російською).

26 жовтня – «Замовляю любов» Т. Іващенко (українською).

27 жовтня – «Льовушка» А. Крима (російською).

28 жовтня – «Вернісаж на Андріївському» театральне буріме (російською).

29 жовтня – «Сильніше пристрасті, більше, ніж любов» А. Чехова (російською).

31 жовтня – «Льовушка» (російською).

1 листопада – «Мати» К. Чапек (українською).

2 листопада – «Ліс» російського драматурга О. Островського (російською).

3 листопада – «Лист богу» (російською).

4 листопада – «Сильніше пристрасті, більше, ніж любов» (російською).

5 листопада – «Останнє приземлення, або один день із життя внутрішнього органу» (російською).

7 листопада – «Звідки беруться діти?» (російською), «Щоденник молодого лікаря» (російською).

8 листопада – «Фараони» (українською), «Вічно живі» (російською).

9 листопада – «Пастка для самотнього мужчини» (російською).

10 листопада – «Замовляю любов» (українською).

11 листопада – «Замовляю любов» (українською).

12 листопада – «Він і Вона» (російською).

14 листопада – «Трактирниця» (російською), «Льовушка» (російською).

15 листопада – «Передчуття Мини Мазайла» (українською), «Сойчине крило» (українською).

16 листопада – «Сто тисяч» (українською), «Пастка для самотнього мужчини» (російською).

17 листопада – «Що я бачив уві сні…» Л. Толстого (російською).

18 листопада – «Вернісаж на Андріївському» (російською).

19 листопада – «Ревізія-Шмавізія» (російською).

21 листопада – «Дивакуватий Журден» (російською), «Замовляю любов» (українською).

22 листопада – «Мертві душі» М. Гоголя (російською), «Моє століття» (російською).

23 листопада – «La bonne Anna, або як зберегти сім’ю» (російською).

24 листопада – «Льовушка» (російською).

25 листопада – «Мати» (українською).

26 листопада – «Старомодна комедія» О. Арбузова (російською).

28 листопада – «Фараони» (українською), «Щоденник молодого лікаря» (російською).

29 листопада – «Звідки беруться діти?» (російською), «Сильніше пристрасті, більше, ніж любов» (російською).

30 листопада – «Льовушка» (російською).