Промо-сайт з бюджету. Знову гроші на вітер?

myukraineisМЗС з Мінінформом запустили сайт, що має на весь світ рекламувати Україну. Утім, зроблена абияк і нашвидкоруч сторінка має мало спільного з покращенням іміджу країни. Більше того, якщо придивитися до змісту нового сайту, то виринають і заїжджена трипільська культура, і стандартна вишиванка, а в якості гордості – банальні речі, якими світ не здивувати – як-то здобуття незалежності.

В час інтернету Вікіпедія дає більше інформації про Україну, аніж продукт Клімкіна-Стеця. А те, що надрукував МЗС-Мінінформ, схоже на неправду. Тож на що витратила гроші влада України, громадяни якої стрімко убожіють?

Проект #MyUkraineIs (пер. з англ. – МояУкраїнаЦе) стартував 4 грудня 2015 року. Низка інформаційних ресурсів переможно проголосила, що Міністерство закордонних справ України запустило новий сайт, який популяризуватиме Україну в світі з відповідним хештегом.

Як пише державне інформаційне агенство Укрінформ, MyUkraineIs – це дітище МЗСу, Міністерства інформаційної політики та організації StratCom.Ua. Якщо з першими двома зрозуміло, особливо в контексті того, що міністр інформполітики 3 грудня оголосив про відставку, то до організації StratCom.Ua та її професійної компетенції виникають питання.

Конструкція “StratCom.Ua” за логікою вказує, що в інтернеті мав би існувати сайт з відповідним іменем, однак пошук не дав жодних результатів. Найближчі результати – це StratCom з Канади і Центр Стратегічного Командування США. Тож, яка українська організація назвала себе співзвучно зі Стратегічним командуванням США – поки невідомо.

Хостинг українського промо-сайту розташований у Франкфурт-на-Майні, а ім’я було зареєстроване в національного реєстратора доменних імен Imena.Ua 25 листопада 2015 року – тобто лише за 8 днів до запуску сайту. Термін дії реєстрації – один рік.

myukraineis_domain

Називаючись “Стратегічними Комунікаціями” (скорочення від StratCom), творці промо-сайту дають зрозуміти, що знають як працювати в інтернеті.  Однак вже під час створення доменної назви і доменної зони, творці (чи замовники?) не дотрималися простих правил роботи в Мережі та не подбали про базову зручність користувача (usability).

Наприклад, оптимальна довжина доменної назви вважається максимум дев’ять знаків, натомість “myukraineis” містить одинадцять. Доменна зона .org. хоча й належить до найвищої категорії і краще індексується пошуковими системами, але в світі використовується неприбутковими організаціями, НДО, фондами, школами тощо. Тобто .org у світі не використовується для промоції.

Крім того, замовники прив’язали незручну назву сайту MyUkraineIs до відповідного хештегу #myukraineis, аби поширювати продукт соціальними мережами. Однак #myukraineis – ніби спеціально створили довгим, незручним і непривабливим всупереч поширеним рекомендаціям. Це особливо шкодить роботі в Twitter-і, де повідомлення містить лише 140 знаків – тож чим довший хештег, тим менше саме повідомлення. Зручність і швидкість набору хештегу в “швидких медіа” також напряму впливає чи будуть ним користуватися далі.

Також хештег повинен мати сенс, а що для іноземця значить MyUkrianeIs (МояУкраїнаЦе) – складно сказати. Натомість цілком придатним для поширення українцями та іноземцями був би хештег UkrianeIs (УкраїнаЦе), як була би зручніша й відповідна адреса www.ukraineis.ua. Тим більше, що ця адреса на момент написання замітки була ще вільна:

myukraineis_sale

Наповнення сайту важко коментувати, позаяк очевидно, що його вміст відповідав смакам певних осіб. Інакше як можна зрозуміти виокремлення саме параолімпійців та ігнорування олімпійців?

Та найбільш загадковою є сторінка “Українські винаходи”:

myukraineis_inventionsПеревернуте слово “винаходи” (обведене чорним), очевидно, мало би свідчити про вигадливість, однак західні фахівці не радять експериментувати в інтернеті – користувач любить, аби все чітко і одразу було зрозуміло. Якщо ж незрозуміло – користувач закриває сторінку і більше до неї не повертається.

Власне, “винаходи” привернули увагу не лише цією вигадливістю, а цікавим фактажем. Останнім українським винаходом на скріншоті вище зазначено Liquid Jet Scalpel (рідкий скальпель, який чомусь написаний без пробілів), однак безплатний Каталог патентів онлайн вказує, що винахідниками рідкого скальпеля є німці. Також автори українського промо-сайту приписують Україні винайдення гнучкого суперконденсатора (на скріншоті вище – flexible supercapacitor), однак Google каже, що патент цього винаходу належить Тайваню.

Можна припустити, що згадані винаходи були розробками українських вчених, які згодом їх продали. Утім, прагматичний світ воліє оперувати чіткими категоріями і любить переможців, а не причетних. З цієї ж опери, український промо-сайт в розділі про IT-потенціал зазначає, що в Україні народилися розробник стартапу WhatsApp Ян Кум і розробник PayPal Максиміліан Левчин. Однак згадані особи виїхали з України на початку 90-х, а свої технологічні розробки створили в США значно пізніше. Натомість, #MyUkraineIs чомусь жодним словом не згадує суто український стартап Looksery, який одесити цьогоріч продали за 150 мільйонів доларів.

Якщо коротко, то яскравий сайт-візитка від МЗСу, Мінінформу та дивної контори виявився непрофесійним продуктом. Швидкість його виготовлення та недбалість до виставленого фактажу неспівставні з витраченими державними коштами – сайт і супровідні буклети витягнули з бюджету 2,8 мільйонів гривень. Зважаючи на незнання більшістю українців англійської мови, таке “промо” може бути зручним способом повторити фінт a la Спритко і Гарнюня – зняти певну суму грошенят і щоб про це ніхто навіть не згадав. Як колись зробив Геннадій Курочка, що зараз працює в Адміністрації Порошенка.