Привіт, картопле!

logoПоки в Україні ретельно ховають картоплю у льохи, щоб наступної весни її знову закопати в землю, у Великопольщі колись безрадісну рутину перетворили на свято – День Картоплі. Це коли з родиною можна поїхати в місцевий музей рільництва і подивитися як ту бараболю колись копали. Відчайдухи можуть спробувати покопати самі, проте це здебільшого нагода для щасливих батьків зробити пару знімків як чада викопують пару корчиків бараболі. Для родинної історії.

Фантастика? Ласкаво просимо в майбутнє.

Великопольща завжди вважалася найбільшим аграрним регіоном Речі Посполитої. А вирощування картоплі було настільки поширеним, що свій край мешканці називають «Пирляндія» (від місцевої говірки, де на картоплю звично кажуть «пири»). За часів «заборів», тобто коли Польща була поділена між різними імперіями, Великопольща і Познань були під німцями. Тож німецькі впливи, а також поширення їхніх технологій, тут відчувалися особливо. Великополяни активно вчилися чужому досвіду і успішного його обертали на свою користь.

Майстерність перетворити звичайну картоплину на предмет гордості та головну героїню недільного фестивалю для родини теж запозичили. Якщо це приносить зиск, то вчитися ніколи не завадить. Наприклад, як перетворити шати бульби з прикрасами-колорадськими жуками і барабольками на паличках у чарівних картопляних фей.

1

Спеціальна експозиція вводить в історію картоплекопання, де бажаючі можуть подивитися на сорти картоплі, що культивуються в регіоні.

2

Крім теорії поруч на ріллі показують як картоплю копали в давнину.

Спочатку було рало із запряженою коровою.

3

Потім – плуг з огирами.

4

Потім – новіші механізми, що перетворили викопування картоплі у напівавтоматичний процес. Працівники музею під час демонстрації вбираються в одяг, що був притаманний тій епосі – аж до початку ХХ сторіччя.

5

Окрім споглядання, люди можуть й самі спробувати свої сили у викопуванні бараболі. Для дітей це неабияка забавка. А дорослі зазвичай роблять екзотичні знімки на пам’ять.

6

Так само діти втішаються можливістю покрутити всілякі давні механізми, що полегшували перебирання/сортування картоплі.

7

Для охочих поруч палять величезні вогнища, де кожен може спекти собі бараболину.

8

Якщо ж не хочеться бруднити руки, то, будь-ласка, – відвідувачам вже за гроші запропонують варену картоплину з дрібкою грубої солі та ложкою домашнього «ґзіку» (місцевий домашній сир зі сметаною).

9

Весь Музей рільництва в День Картоплі перетворюється на туристичну принаду – для майстрів це одна з небагатьох можливостей заробити. Як ось цьому ковалю.

10

Традиційний процес випікання домашнього хліба на заквасці у печах вже теж перетворився на туристичну розвагу.

11

Потім цей хліб ріжуть на здоровенні скибки (пайди) і продають: або просто так, або з домашнім смальцем, або ж із ковбасами/шашликами приправленими всілякими смаколиками. Справжнє свято шлунка!

12

Така, здавалося б, проста ідея збирає дуже багато людей. І місцеві мешканці, і містяни, і туристи в захваті – їм цікаво подивитися як жили і працювали предки-селяни.

13

Реалії з життя сучасної аграрної Польщі, досить цінні для України. Поступ цивілізації неуникненний і лише питання часу, коли копання картоплі в Україні перетвориться на дивовижу. А повчитися як зберегти традиційні роботи селян і заробляти на цьому гроші, ніколи не завадить. З точки зору музейної справи тим більше повчально, як саме Музей рільництва використовує День Картоплі, щоби вкотре запросити людей і на інші експозиції. Наприклад, сільськогосподарської техніки.

14

 

Мітки: , , ,

Напишіть відгук