Смерть дітей в Одесі – прояв системного ґанджу по всій Україні, коли за видимістю змін реально змін нема

Трагічна пожежа в дитячому одеському санаторії “Вікторія”, забрала життя трьох дітей. Вже відомо, що причиною їх загибелі було грубе порушення протипожежної безпеки. Особливий цинізм трагедії в тому, що з реконструкцією цього “сучасного муніципального інноваційного центру дитячого розвитку та відпочинку” особисто ознайомлювався президент України Петро Порошенко. Там він був з одеським мером Геннадієм Трухановим за неповних чотири місяці до трагедії (обоє на фото з відкриття нижче).

Смерть дітей в Одесі - прояв системного ґанджу по всій Україні, коли за видимістю змін реально змін нема
Джерело: Українські новини

Реакція влади – як місцевої, так і центральної була очікувана. Дуже швидко знайшли офірних цапів. “Реформоване” відомство Авакова поспіхом закликало не спекулювати на подіях в Одесі – після того як пішов вал інфи, що за пожежу у Вікторії має відповідати і Порошенко.

Утім трагедія в Одесі – це приклад “потьомкінських сіл”, якими нині щедро зловживають усі влади практично на всіх рівнях. Коли за яскравими обгортками і фасадами немає жодного натяку на піклування про громадянина України.

Конкретні приклади? Будь ласка. Кияни влітку відчули на собі реконструкцію проспекту Перемоги. Київська мерія за кредит ЄБРР відновила дорожнє полотно. Зручно? Для водіїв так, але на цьому все завершилося. Реконструція не включила зведення велосипедних доріжок. Реконструкція не включила перебудову тротуарів (І справді навіщо? – Хай люди ламають ноги об старий порепаний асфальт). Реконструкція не включила перебудову застарілих, а відтак потенційно небезпечних підземних переходів і, більше того, не адаптувала ці переходи до людей з особливими потребами (нехай візочники спробують самостійно перетнути проспект на площі Перемоги чи біля Політеху). Українці, які не раз бували в розвинених європейських країнах мене зрозуміють. І таких “дрібниць” повно на всіх “покращеннях” української інфраструктури.

Інший приклад – сумнозвісна “реформа” Міністерства внутрішніх справ, коли під прикриттям створення Нацполіції, відбулася справжня контрреволюція. Судіть самі – першим заступником міністра МВС Арсена Авакова є Сергій Яровий, що підпадає під дію Закону України “Про очищення влади” оскільки від 22 липня 2010 року до 31 травня 2012 року командував Внутрішніми військами МВС України. Або коли Департаментом формування політики щодо підконтрольних Міністрові органів влади та моніторингу МВС керує Василь Боднар, який під час Євромайдану був начальником управління з питань правоохоронної роботи, запобігання протидії корупції апарату КМДА – тобто курував правоохоронців у тій самій КМДА, керівник якої Олександр Попов перебуває під слідством у справі жорстокого побиття студентів на Майдані Незалежності 30 листопада 2013 року. Втім, як свідчать реалії, потрібні міліцейські кадри масово пережили “революцію гідності” – взяти того ж Сергія Будника, який в 2010-2014 рр. очолював ДАІ і теж підпадав під люстрацію, але був підвищений до генерала поліції третього рангу і очолив прибутковий Департамент МВС поліції охорони. Віра в безкарність Будника зіграла з ним злий жарт і зараз він пояснює слідству походження в своєму сейфі 16 золотих зливків.

Третій приклад видимості змін – реформування Верховного Суду України, що безпосередньо курується Адміністрацією президента України. Вже зараз очевидно, що внаслідок “реформи” ВСУ “новий” Верховний Суд на 80% складатиметься з представників “старої судової системи”.

Всі виписані приклади “змін” від низу до самого верху мають одну спільну рису – це прояв системного ґанджу по всій Україні, коли за видимістю змін реально змін… нема. Є обгортки з лушпинням для “піпла, який хаває” та “лохів-європейців з америкосами”. І жахлива загибель трьох дітей в Одесі – це наслідок цього системного “багу”, коли корумпована політична система, сформована ще з часів Кучми не змінилася і лише пристосовується до нових умов. Але по суті ця система порожня, бо прагнучи наживи, не володіє нормальними цивілізованими компетенціями.

P.S.: З повідомлень про пожежу в одеському санаторії Вікторія, де загинули діти, стає зрозуміло, що їхня смерть була запрограмована. Бо за яскравим фасадом сучасного санаторію ніхто не переймався безпекою дітей. Одеська трагедія – це наслідок системного багу, що вкорінився у всій владній системі України. Придивіться до розпіарених “реконструкцій” доріг тощо – ви бачите ознаки спражнього піклування про людей? Гляньте на “реформування” МВС, де нині ключовими гвинтиками є ті, хто мав би бути люстрований. Зверніть увагу на “оновлення” Верховного Суду, де 80% його складу стануть судді зі старої системи. А тепер зберіть до купи цю конструкцію:

  1. Політики обкрадають бюджети зводячи “порожняки”, що вбивають людей.
  2. В разі трагедій слідство вестиме МВС, яким керують недолюстровані і пригодовані “мусора”.
  3. В разі доходження до суду, остаточну крапку ставитиме недооновлений Верховний суд.

Коло замкнулося – місця для громадян тут нема.

Смерть дітей в Одесі - прояв системного ґанджу по всій Україні, коли за видимістю змін реально змін нема