Світова преса про Україну і конфлікт

Світова преса про Україну і конфліктПовертаючись до України на одному з летовищ захопив кілька свіжих газет. До рук потрапили: The Wall Street Journal, International New York Times та Financial Times. Всі видання побачили світ в середу 26 листопада 2014 року. Мене передусім цікавило, чи пише світова преса про російсько-терористичну агресію проти України, а також все, що стосується нашої країни і агресії.

Отже, The Wall Street Journal. На четвертій сторінці розділ Новини Європи ділять дві статті: “Блер закликає до співпраці з Путіним” і “Франція зупинила постачання військового корабля Росії”.

В першій статті йдеться про те, що Захід мусить співпрацювати з президентом Росії Володимиром Путіним в контексті боротьби проти ісмалістського екстремізму. Блер називає ісламістський екстремізм “найбільшою довготерміновою загрозою з якою зіштовхнувся Захід“, відтак заради боротьби Захід має бути готовим до кооперації з Москвою та іншими країнами – як Китай та Індія. Звісно, йдеться в статті, що Європа не може бути байдужою до анексії території країни, що поруч, але “Росія залишається потужним гравцем і в певних сферах, включно з Близьким Сходом, вона є важливим компонентом залагодження цих викликів“. Далі стаття переспівує висловлювання Блера на інші теми, але загальний акцент простий – з Росією треба співпрацювати.

В другій статті, де “Франція зупиинила постачання військового корабля Росії”  The Wall Street Journal пише про відмову адміністрації президента Франції Олланда відсилати перший Містраль до Москви, зважаючи на підтримку росіянами “сепаратистів на Сході України“. Характеризуючи політику Росії щодо України в статті вже вживають слово “вторгнення“.

IMG_6003

На цьому The Wall Street Journal припинив згадувати про Україну і агресію.

International New York Times теж згадав про відмову Франції постачати для Росії Містралі (7 сторінка). Видання зазначає, що відкладення угоди між Росією і Францією коштує Парижу 1,6 мільярдів доларів. На цьому російську тематику видання не завершує. Розділ Бізнес на 17 сторінці починається з великої статті “Москва це збудувала, але мрії швидко закінчуються”. Йдеться про долю амбітного проекту Московського Міжнародного Бізнесцентру (так званого МосковСіті), що якнайкраще відображає проблеми в російській економіці.

В статті досить іронічно описано, як Росія планувала поставити свій бізнес-центр в один ряд з Лондоном, Нью-Йорком і Токіо, але санкції, плюс падіння рубля та вихід з проектів іноземних інвесторів, призвів до того, що елітний хмарочос для успішних бізнесменів та юристів розмістив… студенський хостел. Інші площі також порожні і деякі з них планують переробити, наприклад, під кінотеатр. Видання, аналізуючи невтішну ситуацію для Росії, робить слушне та іронічне зауваження – навіть якщо виправляти ситуацію, то треба буде з десяток років, адже важко уявити як в елітному бізнес-центрі зможуть співіснувати неформально одягнені студенти з хостелу і елітно вбрані магнати.

IMG_6005

За іронією цієї статті International New York Times приховується вирок Росії, яку в разі позитивного розвитку подій чекає довге видряпування з економічної ями. Та справжньою окрасою видання є додаток Russia beyond the headlines (Росія за заголовками). International New York Times зазначило, що це “спеціальний рекламний додаток вироблений і спонсорований Російською газетою (Росія), до створення якого не були залучені працівники американського видання“. Але цікавий не цей факт, а зміст додатку, що вказує на напрямок дії російської пропаганди в світі – цей додаток зусебіч обсмоктує співпрацю Росії з Китаєм. Між рядків читається чим Москва і Путін “нагнуть світ”: і торговельним оборотом з Пекіном, і спільними газопроводами, і взаємним знесенням тарифів і мит…

IMG_6007

Словом, світу має стати страшно, але читаючи інші видання, стає зрозуміло, чому Росія раптом почала так напружуватися – бо поважні світові видання вже неприховано смакують подробицями не лише фінансово-економічного, але й продовольчого падіння Росії. Принаймні після прочитання Financial Times навряд чи знайдеться інвестор, який захоче вкладати в Росію.

Сюжетні лінія величезної, на цілу шпальту статті “Гречаний блюз”, починається з паніки на продовольчому ринку Росії, потім торкається теми масової втечі інвесторів з Росії і зупиняється на падінні рубля і сповільненні макроекономічних показників. Ключова фраза винесена зі статті – слова студента, який розповідає про черги за гречкою: “Це схоже на історії, що мені бабуся розповідала про Совєцький Союз“.

IMG_6006

Попри те, що світова преса прямо майже не пише про Україну, очевидно, що світова економіка отримує чіткі сигнали в який ринок краще не вкладати гроші. Власне, ми бачимо приклад зовсім різних підходів до інформаційної війни між Росією і Заходом. Коли, з одного боку, Росія працює нахабно і вульгарно (і їй вдається досягати ефекту проти слабких сусідів – як Грузії в 2008 році, чи України в 2014-му), і, з іншого боку, ми бачимо приклад інформаційної війни Заходу – коли вся вибудована бізнес-модель світу отримує чіткі сигнали куди не треба вкладати гроші. Росія ж за залишки своїх газових доларів може оплатити додаток, який обов’язково позначать як рекламний – тобто не вартий уваги.