Такої Польщі мені бракуватиме

Такої Польщі мені бракуватимеНазустріч йде дівчина зі студентського гуртожитку. Усміхнено і замріяно дивиться перед собою. У вухах слухавки плеєра. Вона не зауважує, що пересувається на милицях. Я не медик, але так розумію, що в цієї дівчини одна із форм ДЦП. Особисто з нею не знайомився – якось соромно, але часто зустрічав її в гуртожитку чи в околицях. Знаю, що в неї є чоловік, що вона має дитину. Не раз надибував як вона гуляла з родиною.

Якось в магазині я перетнувся з іншою дівчиною з нашого гуртожитку. Вона купували пиво з чіпсами і весело перегукувалася з продавчинями та подругами. Магазин невеликий, але вона досить вправно маневрувала між поличками у своєму візку. У нас таких називають «візочниками». Знаю, що вона вчиться в універі, має купу друзів і взагалі вважає себе щасливою людиною.

Ще один хлопець на візку часто сидить біля рецепції в гуртожитку і спілкується з дівчатами. А ще є в гуртожитку докторант – якось я бачив як він купував в студентській їдальні обід. Він теж людина, про яку кажуть «з особливими потребами». Коли він розрахувався, то продавчиня вийшла зі свого місця і віднесла його тацю з їжею за столик.

Навіть не пригадую установи коло якої не було би обладнання для людей із… для таких життєствердних людей. Пандуси, як на фото вгорі, спеціальні ліфти… На зупинках позначено час прибуття трамваїв з низькою підлогою. Йдеться про сучасний транспорт, до якого зручно в’їжджати на візках.

Якось в автобусі став свідком такої ситуації. На зупинці був чоловік у візку. Я почав гадати як він заїде, позаяк автобус не був з низькою підлогою. Автобус зупинився, вийшов водій, повернув у підлозі два гвинтика, підняв ляду, перехилив як місточок, завіз чоловіка до салону. Коли чоловікові у візку треба було вийти, він натиснув на спеціальний ґудзик і водій допоміг йому виїхати з автобуса.