Теорія гейткіпінгу

Теорія медіа пояснює як до споживача надходить відібрана інформація. Це відбувається завдяки гейткіперам (від англ. gate – брама і keeper – той, хто оберігає) – брамникам. Щодня суспільство піддається впливу брамників в усіх сферах медіа – від селекції інформації власниками ЗМІ, їх редакторами і журналістами, до новітніх “опініомейкерів” в соціальних мережах. Первісно теорія гейткіпінгу мала на меті відсіювати повтори новин, але з часом це перетворилося на успішну технологію маніпуляції громадською думкою.

Концептуальна модель теорії має наступний вигляд:

теорія гейткіпінгу

Першим, хто вжив термін “гейткіпінг” був Курт Левін, німецько-американський психолог, піонер соціальної психології. Описуючи теорію, він змалював матір чи дружину як особу, яка вирішує, що за їжа буде на родинному столі. Тобто брамкар (гейткіпер) – це людина, яка вирішує, що саме пройде крізь чергові ворота. Згодом Левін розвинув теорію і припустив, що процес відсіювання може стосуватися новин, що спрямовуються комунікаційними шляхами до суспільних груп.

В 1950-му році Девід Вайт розвинув теорію Левіна і міцно прив’язав її до журналістики. В 70-х рр. ХХ ст. Максвел МакКомбс і Дональд Шоу дослідили теорію дещо по-іншому, коли вивчили ефект рішень брамників. Вони з’ясували, що уадиторія дізнається про важливість новини з того наскільки медіа акцентує увагу на ній, також на це впливає місце розміщення новини (в газетах, ТБ, радіо). МакКомбс і Шоу зазначили, що концепція гейткіпінгу пов’язана з новішою концепцією порядку денного, agenda setting  (від англ. agenda – порядок денний).

Зараз теорія гейткіпінгу увійшла в словники багатьох дисциплін, включно з “гейткіпінгом” в організаціях.

Хоча теорія гейткіпінгу має поважний вік, з розвитком Інтернету та соціальних мереж, вона не втратила актуальності – варто придивитися до сучасних брамників, які часто скоординовано поширюють типову інформацію “заводячи” публіку в потрібне русло і створюючи відповідні суспільні настрої (згадайте хоча б заголовки “соцмережі підірвало повідомлення…”, “соцмережі висміяли…”, “блогосфера (маючи на увазі соцмережі) пише…” і под).

До брамної теорії тут раніше була виписана теорія гіподермічної голки.