Вебрадіо немайбутнього

Джерело: http://adelarubio.com

Джерело: http://adelarubio.com

У фантастичному блокбастері «П’ятий елемент» одним із головних героїв був радіоведучий. Він наживо транслював, як герой Брюса Вілліса рятує світ, а світ співпереживав події в реальному часі. За сюжетом стрічки такий ефект присутності забезпечила майстерність ведучого і технічні можливості. У 1997 році, коли відзняли фільм, згадані трансляції радіопрограм були фантастикою – як, власне, і «П’ятий елемент».

Трішки ненудної історії-теорії

Трансляція радіопрограм з будь-якого місця Всесвіту була витвором уяви сценаристів. Тогочасні реалії радіоіндустрії не давали жодних підстав вважати, що традиційний спосіб передачі якось зміниться. І це попри те, що у 1997 році вже існували інтернет радіостанції (першу створив Карл Маламуд у 1993-му). Більше того, станом на 1997 рік вже були перші спроби створити модель конвергентного радіо (щоправда, цього слова стосовно радіо ще не вживали, а самі експерименти не виходили за межі британського Open University’s Knowledge Media Institute).

Ситуація змінилася, коли кабельні та DSL-технології дозволили збільшити пропускну спроможність інтернету. За офіційною інформацією, лише в США від 2001 до 2004 року було зареєстровано 335 інтернет радіостанцій. Утім, у світовому масштабі аудиторію радіо он-лайн виміряти важко, адже в кожній країні технології інтернету розвиваються по-різному (зважаючи на причини як суто технічні, так і політичні). Саме тому за зразок становлення вебрадіо варто брати Сполучені Штати Америки. Адже, як свідчить в тому числі й історія інтернету, здебільшого американці визначали світові тенденції.

Поява та розвиток мобільного інтернету, у свою чергу, створили попит на мобільний контент. Звісно, що частина охочих до мобільного контенту захотіла слухати музику на ходу, що спричинило розвиток ринку мобільних платформ. Дослідники інтернет радіо Френк Козамернік (Franc Kozamernik) і Майкл Муллейн (Michael Mullane) назвали мережеве радіо «свіжим феноменом», позаяк упродовж останнього десятиріччя воно продемонструвало надзвичайне збільшення аудиторії, особливо серед молоді та офісних працівників. Інші автори на сторінках Телеграфу зазначали, що радіо он-лайн здійснило в інтернеті «революцію».

Можна було би вважати, що така «революція» завершилася, якби не той факт, що оцінки радіо он-лайн стосувалися здебільшого музичних станцій. Якщо подивитися на рейтинги найбільших у світі мовників он-лайн, то майже всі вони мають розважальний, музичний характер. Пол Джіл (Paul Gil) у своєму рейтингу з 19 станцій пропонує «музичні скриньки» («jukeboxes»), де станції передають подібні музичні набори, а змагання точиться навколо розміру сховищ для музичних файлів. Подібне розуміння «радіо+інтернет» подає у своєму рейтингу The Telegraph, де монополію мають згадувані розважальні станції.

Зважаючи на розвиток передусім музичного радіо он-лайн, вже по 17 роках його існування, медіазнавці почали називати це медіа «радше мертвим, аніж живим». Прихильники такого погляду зауважували, що незважаючи на інтернетизацію, вебрадіо залишилося таким як і 60 років тому. З-поміж маси можливостей, що пропонував інтернет, найбільшим досягненням інтернет радіо стали примітивні комунікації в стилі jukeboxes (створення фан-груп та можливість ділитися музичними композиціями). Потреба інтеракції, зворотного зв’язку, ангажування аудиторії, на чому все більше наголошували фахівці, ніби залишалися осторонь.

За оцінками голови ради директорів E.Life Алессандро Барбози Ліма (Бразилія) головними тенденціями на 2013 рік мають бути: розвиток соціальних мереж; інформаційний бум пов’язаний із соцмережами; конвергенція соцмереж із ТБ; інтеграція соцмереж з мобільними мережами для впровадження механізмів зворотного зв’язку із користувачами. Це передбачення подібне до багатьох інших прогнозів розвитку Мережі.

Світові реалії ринку радіо он-лайн дещо інші. Виставлення на чільні позиції «музичних скриньок» свідчить про інтерес бізнесу швидко та відносно легко отримувати гроші. Тож не дивно, що увагу «манімейкерів» привернули насамперед такі сервіси як Spotify чи Pandora. Ліцензія на музику. Потужні сервери для складування пісень. Багатство вибору. Можливість вільні кошти вкладати не в контент, а в покращення каналів зв’язку.

Мобільні додатки працюють за типовим «destination service» (надавання на відстані), де на серверах розміщені хітові композиції, а користувач може лише вибирати з наявного переліку. Справжньої інтеракції тут немає – лише  зовсім недавно сервіси почали об’єднувати із соціальними мережами так, що композиції можна лайкати, формувати плейлісти та ділитися у межах фан-груп. Однак проблема «музичних скриньок» полягає в їхньому контенті. Їхня головна цінність – музика – занадто вузьке поле для комунікацій.

spotify

Три кити вебрадіо

Набагато більше тем, цікавих аудиторії, можуть запропонувати розмовні та мовники змішаного типу. Але такі станції порівняно нещодавно почали використовувати технічні можливості мережі.

Ось простий приклад. У 2004 році був створений Фейсбук. В тому ж році американське радіо KEXP Radio Online визнали найкращим радіо в інтернеті за версією The Webby Awards. Використовуючи інструмент он-лайн WayBackMachine, можна повернутися в минуле вебсторінки радіостанції і побачити етапи її формування:

  • У 2004 році сторінка містила наступний набір опцій: плейліст, аудіоархів, програма, рецензії, події, навчання, допомогти станції, про станцію;
  • У 2006 році на сторінці з’явився блог станції (як явище поняття «блог» з’явилося у 1997 році);
  • У 2007 році з’явилася галерея знімків;
  • У 2009 році з’явилися відеоподкасти і кнопки соціальних мереж;
  • І лише у квітні 2013 року радіо повністю оновило сторінку, де головне місце займає трансляція… відео, а кнопки соціальних мереж зайняли більше місця ніж кнопки аудіосервісів.

KEXPRadio

«Нові нові медіа», як зауважив Пол Левінсон (Paul Levinson) у однойменній книжці, ще в процесі формування. Власне, ми є свідками того, як постає нова система медіа в інтернеті за допомогою все нових інструментів, що дозволяють не лише отримувати зворотній зв’язок від аудиторії, але й частково делегувати цій аудиторії поширення контенту. А долучення до традиційного для радіо звуку відео і знімків, лише збільшує аудиторію аудіо-відео-текстуалів.

Отже, основою радіо он-лайн є вебсторінка станції. Час медіа в інтернеті засвідчив, що дотримання напрацьованих десятиліттями певних правил функціонування сторінок, збільшує привабливість продукту. В даному контексті не йдеться про зміст матеріалів – за замовчуванням він відповідає журналістським стандартам. Йдеться про взаємини із користувачем, про ставлення до нього, врешті про змагання за нього, бо якщо він не зацікавиться контентом, найімовірніше він піде до конкурентів і навряд чи вже повернеться.

Тож на першому місці медіа в інтернеті є зручність (usability) для користувача і легкий доступ до змісту. Є різні погляди на це питання, але класика така:

  • сторінка має відповідати правилу «трьох кліків» (зручність навігації);
  • користувач в перші долі секунди оглядає сторінку за траєкторією літери F («верстка» сторінки);
  • мілісекунди завантаження сторінки впливають на терплячість користувача (мова програмування);
  • кожен тип медіа має свій вирахуваний хронометраж та кількість знаків виходячи з природи сприйняття споживача (напр. для газети оптимально 400 слів);
  • дотримання сторінками відносно нового типу обрахування змісту – екранами (коли вже йдеться не так про кількість знаків, як про кількість екранів, які користувач мусить перегорнути донизу).

За зручністю йде конвергенція (convergence). Доведено, що текст збагачений знімком збільшує увагу читача на 14% (для соцмереж інші розрахунки), а збагачений відео – на 20% і так далі… Поєднання різних типів медіа здатні творити чудеса. Власне, можливості конвергенції можна побачити на прикладі програми ВВС4 «Історія світу в сотні предметів».

BBC_History

Як можна побачити зі сканованої сторінки програми, її можна не лише слухати [1]. Користувач може оглядати знімки [2]. Знімки інтерактивні – предмети на знімках можна крутити чи наближати [3]. Є можливість оглядати відео [4]. Можна прочитати адаптований текст (довжина якого відповідає сприйняттю користувача вебсторінок) [5], або розшифровку аудіо [6]. Можна скачати аудіо у вигляді подкасту [7]. Можна побачити місце походження предметів за допомогою геотегування [8]. Більше того, кожен артефакт класифікований за низкою параметрів [9]. Натискання на кожну опцію призводить до перенаправлення користувача на суміжні теми, а головний зміст програми міститься на одному екрані, залишаючи менш важливі деталі за його межами.

Програма ВВС4 швидше ідеальний і недешевий проект, що демонструє можливості конвергенції в інтернеті, але цей приклад унаочнює – як поєднання різних типів інформації збільшує привабливість для користувача надаючи до користування широку палітру знарядь.

Чи можна зробити бодай щось подібне для звичайної радіостанції? Так. Щоби викладати аудіо програм, можна скористатися безплатними «хмаринковими» сервісами SoundCloud або MixCloud. Вони створюють можливості для створення власних каналів радіостанціями і автоматичного розповсюдження на цілий світ. Ці ж сервіси мають власні додатки для мобільних платформ, що ставить під сумнів потребу проектування та розробку дорогих аплікацій для вебстанцій. Для публікації відео вистачить каналу на YouTube, Vimeo, Vine чи MixBit. Для роботи з фотогалереями підійде, наприклад, Flickr…

Більше того, кожен користувач звукових хмаринок може стати поширювачем тем, позаяк всі згадані сервіси поєднують між собою світові соціальні мережі Facebook, Twitter i Google+. Всі вони дозволяють поєднувати (на жаль, не в межах одного посту) звук, фото, відео і текст. За різними рейтингами згадані мережі є найбільшими у світі. Щомісяця Фейсбуком користаються мільярд людей. Твіттером 500 мільйонів. Ще торік в грудні дослідження виявили, що соціальні мережі використовує 67% дорослих на Землі. Тож комунікація за допомогою соціальних мереж вже не примха, а, швидше, необхідність – пише фахівець із соціальних комунікацій Стефані Вінанс (Stephanie Winans).

Важливою складовою конвергенції є блоги. Технології дозволяють розміщувати блоги як на сторінці вебрадіо, так і на спеціальних сервісах: WordPress, BlogSpot, LiveJournal, Blogger.com… Важливо, що блоги можуть містити теми, які безпосередньо не стосуються роботи журналістів, а подають рефлексії на інші теми, і це лише зближує журналістів із аудиторією.

І тут другий кит – конвергенція – плавно схрещується з третім китом вебрадіо в інтернеті – інтерактивністю (interactivity). Конвергенція уможливлює зміни в «лінійній» медіа комунікації, бо додає до традиційної моделі «один-до-багатьох» зв’язки «один-до-одного», «багато-до-одного» або «багато-до-багатьох». Цифризація повністю змінила обличчя радіо, що призвело до нових стратегій керування, створення продукції і поширення контенту.

Цифризація також змінила й аудиторію, адже досягаючи до споживача тим типом інформації, що йому зручніший, вебрадіо (власне, це стосується і інших медіа в інтернеті) заохочує споживача до подальшого співтворення. «Гуру» інтернет-комунікацій, говорячи про зміни, що вже відбуваються в інтернеті, застерігають аби журналісти вже не трактували споживача так, як за часів традиційних медіа. Адже тепер користувач на базі запропонованого матеріалу може творити свій (або часом його переробляти), обговорювати запропоновану інформацію з іншими користувачами, переконувати їх, створювати цілі інтерактивні гілки, виходячи за межі джерела.

Працюючи з користувачами в інтернеті і використовуючи безплатні потенціали вищезазначених сервісів та соціальних мереж, варто мати на увазі, що кожен сервіс має свого користувача за віком, статтю, а також кожен сервіс має свої особливості виписування тем та модерування інтеракції. Отже, підхід до кожного сервісу ліпше базувати на розрахунках, бо експерименти можуть забрати багато часу і зусиль.

Зміна комунікації, інтеракції, співпраці в нинішніх умовах конвергентних медіа призводить до зміни в питанні довіри. Люди вже мають доступ до знарядь не згірших, аніж в журналістів, тож часто прагнуть творити самі, допомагати чи усувати (дискредитувати) нецікавий матеріал. Бо, як зазначають автори підручника про конвергентну журналістику, для них цікавим є те, що має значення саме для них – «mattered programs». Відтак, нова теорія комунікування вже більше концентрується на заангажуванню людей. «Еластичність та готовність слухати аудиторію – то дві найголовніші різниці між старими та новими журналістами. Коли потребуєш визначеності – то інтернет не для тебе» (Ричард Крейґ).

Зручність, конвергенція та інтерактивність творять базовий трикутник для тих, хто працює чи має намір працювати в інтернеті. Контури його більш-менш окреслені, але як за практичним так і теоретичним наповненням він іще в процесі формування (прикладом чого є, зокрема, згадана еволюція KEXP Radio Online).

Під час міжнародної конференції журналістів Polis Journalism Conference 2013, що проходила 5 квітня 2013 року в Лондоні, учасники одностайно зазначили, що аудиторія постійно змінюється. Люди користуються новими технологіями, отримують нові вміння, змінюють навички. Очевидно, що це створює для редакцій нові виклики. Та головний виклик для журналістської спільноти – реальність, що постійно змінюється, тож на ринку зможе працювати лише той, хто не лише слідуватиме трендам, а й розумітиме як вони розвиватимуться.

Джерела, використані в матеріалі:

Initial Notices of Digital Transmissions of Sound Recording, http://www.copyright.gov/licensing/initial-notice.html

Радіо в мережі. Світові тенденції, http://piddubny.com/radio-v-merezhi-svitovi-tendentsiji/

Franc Kozamernik and Michael Mullane, An introduction to Internet Radio http://tech.ebu.ch/docs/techreview/trev_304-webcasting.pdf

The top internet radio stations, http://www.telegraph.co.uk/technology/5712150/The-top-internet-radio-stations.html

The Best Internet Radio Stations of 2012, http://netforbeginners.about.com/od/multimedia/tp/The-Best-Internet-Radio-Stations.htm

The top internet radio stations, http://www.telegraph.co.uk/technology/5712150/The-top-internet-radio-stations.html

The Death of Radio, http://www.quadnews.net/opinion/the-death-of-radio-1.2759547#.UPG-i2_K4rU

Nove tendências digitais que vão marcar 2013, http://www.meiosepublicidade.pt/2013/01/tendencias-digitais-que-vao-marcar-2013/

A History of the World in 100 objects, http://www.bbc.co.uk/ahistoryoftheworld/objects/sogITE3FSKStlk12qd2W3w

Scrolling and Attention, http://www.nngroup.com/articles/scrolling-and-attention/

Jeffrey S. Wilkinson, August E. Grant, Douglas J. Fisher, Principles of convergent journalism, Oxford University Press, New York 2013

Number of active users at Facebook over the years, http://news.yahoo.com/number-active-users-facebook-over-230449748.html, sprawdzono 04.05.2013 r.

Twitter Statistics, http://www.statisticbrain.com/twitter-statistics/, sprawdzono 04.05.2013 r.

YouTube. Statistics, http://www.youtube.com/yt/press/statistics.html, sprawdzono 04.05.2013 r.

Pew Internet: Social Networking (full detail), http://pewinternet.org/Commentary/2012/March/Pew-Internet-Social-Networking-full-detail.aspx, sprawdzono 04.05.2013 r.

How to Use Social Media Strategically, http://yourbizguide.vzw.com/article/how-to-use-social-media-strategically/, sprawdzono 24.05.13 r.

Chicago Public Media, http://www.wbez.org/, sprawdzono 26.05.13 r.

Paula Cordeiro, Radio becoming r@dio: Convergence, interactivity and broadcasting trends in perspective, http://www.participations.org/Volume%209/Issue%202/27%20Cordeiro.pdf

Here’s What Your Listeners Want From Social Media, http://www.radioink.com/Article.asp?id=2312813&spid=41285

Polis Journalism Conference 2013, http://www2.lse.ac.uk/newsAndMedia/videoAndAudio/channels/publicLecturesAndEvents/player.aspx?id=1861

————————————————

 Стаття була написана для MediaSapiens і надрукована на сторінках видання 6 січня 2014 року.

Опубліковано в Нові медіа
0 коментарів в “Вебрадіо немайбутнього
1 Пінги / Зворотні посилання для "Вебрадіо немайбутнього"
  1. Що таке блог? – Іменка сказав:

    […] Блогерам бажано мати розуміння, щодо “трьох китів” сайтобудування: зручності, конвергенції та […]

Напишіть відгук