Військове ТБ в руках «позавчорашніх мізків» приречене
Портал Слово і діло взяв в мене коментар про ініціативи міністра інформації України Юрія Стеця щодо створення телевізійного телеканалу Ukrainian Tomorrow та військового телеканалу. Я не поцікавився який передбачався обсяг для коментаря, тож говорив багато, вийшло трішечки, а надрукували взагалі не найліпшу частину. Тому тезами доповню, що лишилося поза Словом і ділом:
У своєму коментарі я відштовхувався від новини, що з’явилася на УНІАНі:
Упродовж місяця Міністерство інформаційної політики України запустить телеканал іномовлення Ukrainian Tomorrow.
Він стане противагою російським пропагандистським каналам, зокрема Russia Today, які зараз активно працюють на теренах Європи.
Про це повідомив міністр інформаційної політики України Юрій Стець у Львові під час робочої поїздки.
«Телеканал БТБ від Нацбанку за два тижні передадуть міністерству, і упродовж місяця запрацює Ukrainian Tomorrow», – уточнив він.
Керівник міністерства повідомив, що канал іномовлення функціонуватиме на кошти Державної телерадіокомпанії «Всесвітня служба «Українське телебачення і радіомовлення» (УТР).
«Цих коштів буде недостатньо, і тому фінансову підтримку надаватимуть наші партнери із Європи та Сполучених Штатів Америки. Це має бути високоякісний канал, який транслюватиметься по всьому світі», – додав Стець .
Він також повідомив й про створення військового каналу: «Президент України поставив завдання упродовж місяця-двох запустити військовий канал. Ми передамо його Міністерству оборони України. Це буде канал наших Збройних сил».
Моя ж позиція наступна:
Russia Today неможливо перебити подібним інструментом: туди вливалися величезні гроші і, ніде правди діти, RT тривалий час працює над збільшенням своєї аудиторії. Ukrainian Tomorrow це не той випадок, де клин вибивають клином – в України немає і не буде відповідних коштів через падіння економіки і відсутності інтересу з боку інвесторів.
Сама «обгортка» новин про створення «антипропагандистського» каналу вже погана, бо складова «пропаганда» вже несе негатив і знаючи про це, глядачі навряд чи натискатимуть цю кнопку.
Щодо військового каналу, то варто звернути увагу на нещодавню новину від заступниці пана Стеця, де та зокрема сказала:
Те, як працювала центральна телерадіостудія Міноборони, мене не влаштовує. Ми зараз приводимо туди професіоналів. Беремо людей із телеканалів, в нас ще є газета, з газет беремо. Інтегруємо в наявну систему, позбавляючись баласту з цієї системи.
Для держави дешево і сердито відправляти мобілізованих журналістів до військового телебачення, де ті нібито працюватимуть за фахом. Але тут є проблема – телебачення має свою специфіку і не кожен радійник, газетяр чи інтернетник з цією специфікою порадить.
Йдемо далі – те як проводить інформаційну політику Міноборони, свідчить, що вони не розуміють як живе і розвивається сучасний світ медіа – я не раз спостерігав, що в Мінобороні навіть попри молодий вік, люди мають позавчорашні мізки. Якщо до військового телеканалу, що буде в руках «позавчорашніх мізків», мобілізувати сучасних журів, які мислять сучасними категоріями, – як мінімум конфлікти гарантовані.
Якщо говорити, що варто було би робити українські владі, то я повторив те, про що писав у своєму дописі: замість того, щоб думати звиклими шаблонами, варто звернути увагу на досвід передових країн і зокрема на останню ініціативу британського війська щодо створення Бригади 77. Зараз буде мобілізовано багато журналістів. Серед них багато опініємейкерів, які успішно ведуть свої щоденники в Фейсбуці чи Твіттері, тож виривати їх звідти – погана ідея. Тому: велике приміщення, багато комп’ютерів, хороший Інтернет, правильна мотивація та управління – і не треба буде вигадувати неповоротких велосипедів.
