Вибори без вибору? – Чорта з два

вибори без виборуВперше не знаю за кого голосуватиму на президентських виборах. Тому йду шляхом відкидання непідходящих варіантів. Риго-комуняцькі персонажі йдуть куди подалі. Вона – це вчорашній день (за мого “землячка” Лозинського навіть і не вибачилася – нехай це навіть особисте).

Позаяк в рамках передвиборчих ефірів детально розбирав всі програми кандидатів, то мій вибір НЕ пані Богомолець (крім гасел, я не прочитав навіть її бачення ситуації – не те, що розв’язання) і НЕ пан Гриценко (останній так і написав в програмі: “…людям зараз не програми потрібні. Хтось ті розлогі тексти після виборів згадував? Звітував?“). НЕ мій вибір пан Тягнибок – його політична сила дискредитувала себе під час ЄвроМайдану і після нього.

Глянув наскільки програми кандидатів і обіцянки в них вимірювальні за системою SMART – а вони взагалі не вимірювальні. На 90% (це в кращому випадку) програми складаються з води. Виборцю, як і раніше, вішають на вуха локшину.

Незрозуміло, що за команди прийдуть з кандидатами. Новий президент формуватиме силовий блок – але я не почув жодного прізвища: хто буде міністром оборони? хто міністром МВС? хто керуватиме СБУ?.. і так далі. Я так розумію, що ці посади стануть предметом торгів та політичної корупції.

Новий президент працюватиме за Конституцією 2004-го року. Він матиме небагато впливу на економіку країни хоча б тому, що уряд формуватиме парламентська коаліція. Жоден з нинішніх кандидатів не матиме коаліцію (але є вірогідність, що ПР може об’єднатися із БЮТ для підтримки на посаду прем’єра Тимошенко). Більшість кандидатів обіцяють перевибори ВРУ, але конституційні підстави для цього відсутні. Самі ж депутати не підуть на дострокові вибори.

Я готовий був голосувати за Кличка лише тому, що він символізував би зміну та оновлення влади. А там ситуація би еволюціонувала. Тепер символом такого оновлення є пан Ярош, програма якого є просто набором гасел “для лохторату”.

В більшості програм присутнє “оновлення влади” шляхом децентралізації – з того, що читається йдеться про ліквідації райдержадміністрацій, а у випадку зі Свободою і облдержадміністрацій. Кандидати пропонують передавати владу облрадам – це найбільше помилка, яку можуть зробити політики в нинішніх умовах.

Я проїхав сім міст в рамках нашого проекту “Обираючи нового президента” – в усіх містах без винятку скаржаться на повзучу ригоаналівську контру, що причаїлася в облрадах. Заміна депутатів облрад не дасть нічого – треба міняти апарати цих облрад і міняти кардинально. Саме апарати ведуть документообіг – це, до речі, також стосується і Київради (та й взагалі усіх рад). Не депутати роблять політику, а сірі і безликі чиновники, що тасують папірці “як треба”. Знаю, про що пишу, позаяк отримував внутрішню інформацію як майстерно вміють “зашивати” певні фінансові витрати під начебто пристойні статті видатків.

Чи хтось пропонує зміну цієї ситуації? Ні. Але вибір треба буде робити.

Новий президент буде тимчасовим і технічним. Його головне завдання буде почистити авгієві стайні. Я нагадаю, що це означає фактично – це відкрити шлюзи для потоку людського потенціалу, що сформувався під час ЄвроМайдану, і враз вимити старе лайно з усіх щілин. Якщо новий президент захоче увійти в світову історію, а не вляпатися в неї як його попередники, він мусить скористатися унікальним шансом – почистити авгієві стайні української політики і відійти на спочинок на хвилі всенародної любові.

На час “великого чищення” дати суспільству можливість розвивати свої структури і вирощувати лідерів, які прийдуть на заміну пост- і неосовку. Новий президент повинен: забезпечити свободу слова, забезпечити свободу підприємництва, запровадити вільне володіння зброєю, тотально замінити силовий блок, заборонити тоталітарні ідеології, чітко рухатися до Європи і НАТО, ввести візовий режим із РФ і ще зробити багато-багато чого…

Він мусить своїм союзником зробити громадян та суспільство, а не політиків, що тісно вросли в криміналітет  – бо саме громадяни і суспільство в разі чого захистять президента від політиків і криміналітету – як українського, так і закордонного.

Чи хтось таку програму пропонував?.. На жаль, ні. Після виборів, хто би не став президентом, громадяни і суспільство не мають права віддавати владні повноваження президенту. Ми не маємо права забувати 5 статтю Конституції України: “Джерелом влади в Україні є народ”. Все інше – надбудова.

Доповнення: Якщо хтось хоче підказку – за кого ж голосувати, то тут цього нема. Головне, не голосувати за комуністів і ригоаналів, а з-поміж інших нехай переможе переможець. Потім люди мусять закатати рукави і жорстко контролювати цього переможця – щоб не повторилася помилка 2004 року, коли привели до влади Ющенка, заспокоїлися, а потім отримали тотальне “миздобули”.