Видача Тумгоєва Росії – Київ посприяв спецоперації ФСБ проти України

Три роки тому, у вересні 2015 року, я вперше почув з боку знайомих європейців питання про зв’язки мусульманських добробатів на сході України з т. зв. “ісламською державою”. Для Європи це мало надзвичайну вагу, позаяк у разі підтвердження зв’язків українських мусульман із ІД, це виводило Україну на рівень країн, що сприяють міжнародному тероризмові. А промивали мізки європейцям на тему зв’язків Києва з ІД російські спецслужби та російські агенти впливу. Досить швидко про дивне питання знайомих із Європи я забув, утім пам’ять несподівано освіжили події навколо видачі Тимура Тумгоєва Федеральній службі безпеки Російської Федерації.

Видача Тумгоєва Росії - Київ посприяв спецоперації ФСБ проти України
Акція протесту під ГПУ 17.09.2018

Привернуло ж мою увагу неодноразове наголошування Генеральною прокуратурою України на причетності Тумгоєва до “ісламської держави” – ось, наприклад, повідомлення речника ГПУ. Ситуація прояснилася, коли стало зрозуміло, що запит до Інтерполу на розшук Тумгоєва подали росіяни – вони ж і вкинули інформацію, що Тумгоєв воював в лавах ІД. Отже, Київ постав перед дилемою – видати Тумгоєва ФСБ або не видавати і пояснювати європейцям, чому Україна покриває “бійця ІД”.

Генеральний прокурор Юрій Луценко обрав перший варіант, після чого з’явилася інформація, що Тумгоєв воював у лавах добровольців. Це прогнозовано викликало неабияке обурення активістів і добровольців, які воювали проти російських окупантів. Таким чином Юрій Луценко та посадові особи Генеральної прокуратури допомогли Федеральній службі безпеки Росії провести спецоперацію на території України, що матиме відповідні наслідки.

Які ці наслідки? По-перше, історія із екстрадицією Тимура Тумгоєва продемонструвала, що Генеральна прокуратура України співпрацює зі спецслужбою країни-окупанта. Як би прихильники ГПУ не закривалися різноманітними “міжнародними зобов’язаннями України”, але відтоді, як ступила перша нога ФСБшника на окупований кримський півострів, Федеральна служба безпеки Російської Федерації є таким самим окупантом, як місцева “влада”, російське військо чи будь-які федеральні органи РФ. Мало Криму? Будь ласка – ще 3 вересня було відомо, що до окупованого Донецька приїхали слідчі ФСБ. Ось, до речі, офіційна позиція Кремля – дивіться з 1 хвилини 53 секунди за посиланням. Може слідчих ФСБ до окупованого Донецька запросила ГПУ? Крім того, ніщо не заважало ГПУ запропонувати виключити Росію з Інтерполу, як це вже не раз пропонували американці і британці.

По-друге, прагнучи якомога швидше спекатися Тумгоєва (немає людини – немає проблеми?), аби не докучали європейці, Луценко не прорахував наслідків цього рішення і розвитку ситуації. Тож не дивно, що під стіни Генеральної прокуратури України зібралися обурені активісти і добровольці. Більше того, сутички під стінами ГПУ сталися саме з вини Генеральної прокуратури України, позаяк добровольці прагнули зустрітися із генпрокурором та його заступником і з’ясувати ситуацію. Натомість до ГПУ двері заблокували, вікна зачинили ролетами, а невідомі з приміщення ГПУ застосували проти людей невстановлений порошок і почали поливати водою із брандспойтів.

Те, що люди від початку не були налаштовані агресивно свідчить момент, коли після першої штовханини із поліцією один із командирів поліції опинився глибоко в тилу протестувальників. Його могли просто змести, але ніхто не торкнувся його й пальцем і він спокійно повернувся до своїх.

Натомість неадекватна реакція невідомих, які забарикадувалися у стінах Генпрокуратури, спровокувала лють протестувальників, які згодом почали закидати ГПУ бруківкою.

За наслідками подій у Києві 17 вересня 2018 року Федеральна служба безпеки Росії може відкорковувати шампанське. Бо в будь-якому випадку їхня спецоперація вдалася – якщо не дискредитували Київ перед європейцями, то заклали величезний камінь ворожості громадянського суспільства до влади. А в контексті виборів це коштує дорого. Крім того, реакція Служби безпеки України, яка потирала руки, від того, що “Луценко підставив Порошенка”, вказує, що Володимирська також була зацікавлена в дискредитації ГПУ не рахуючись із наслідками.

І найголовніше. Те, що жодна українське спецслужба і розвідка не попередили спецоперацію ФСБ на території України, свідчить або про рівень цих спецслужб і розвідок або про ступінь їх колаборації з агресором.