Як розблокувати Азовське море і чи пішов Київ хибним шляхом?

Після того як Росія завершила першу чергу будівництва т. зв. “керченського мосту”, що сполучає Таманський півострів і окупований росіянами Крим, Кремль розпочав черговий етап агресії проти України. Лише лінивий не писав, що погіршуючи судноплавство до українських морських портів в акваторії Азовського моря, росіяни штучно провокують негативні економічні та соціальні тенденції в Приазов’ї. Тобто, роблять усе можливе, щоб до Маріуполя і до Бердянська судна не ходили, люди в портах, а потім і в металургії, втрачали роботу, відтак починали ненавидіти Україну, а там і до адептів “новоросії” близько. Плюс це все залити соусом арештів українських рибалок, щоб вдарити по другому за прибутковістю місцевому промислу після металургії і справа зроблена.

Як розблокувати Азовське море і чи пішов Київ хибним шляхом?

В Україні довго думали як вирішити проблему. Фактично 4 місяці, аж поки президент Порошенко не розпорядився готувати невідкладні заходи  на таємному засіданні РНБО. З того, що відомо, Київ вирішує ситуацію лінійно – укріплює берегову оборону на узбережжі Азовського моря, а також перекидає до Азовського моря патрульні катери. Перекидає, звісно, суходолом, адже Керченська протока перебуває під цілковитим контролем росіян, які надали “керченському мосту” статус стратегічного об’єкту з усіма відповідними системами безпеки і охорони. Тож у Києва навіть не має зубів, аби їх показати окупантові на морі.

На що здатні броньовані берегові катери в Азовському морі? Або точніше так – чи зможуть вони перешкодити окупаційному російському флоту перевіряти торгові судна, що йдуть з/до Бердянська і Маріуполя? Або чи боронитимуть українські берегові катери українських рибалок? Тобто чи стрілятимуть в російські військові судна, коли ті зазіхатимуть на українських громадян? Схоже, це питання риторичне. Присутність українських берегових катерів в Азовському морі має передусім символічне значення – для підтримки бойового духу на місці.

А чи задумувався хтось у Києві про інший аспект передислокації  катерів до Азова? Що це передусім послаблення інших ділянок морського кордону України? Уявімо на хвилинку, що Росія має серйозні наміри атакувати узбережжя України з Чорного моря, тож нема нічого кращого, щоб замкнути частину берегового флоту України у замкненому Азовському морі, де “горлечко до пляшки” перекрите “керченським мостом” з відповідною російською інфраструктурою, береговою артилерією та військовими суднами. Як швидко і, головне, якими шляхами Київ зможе перекинути катери з Азова до Чорного моря, в разі масштабної військової атаки? Відповідь – ніяк і ніякими.

Реагування Києва на загрози в Азовському морі традиційними способами дивують, адже є неконвенційні варіанти вплинути на агресора. Ось, два способи:

1. Росія порушила Договір між Україною та Російською Федерацією про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки. Текст його короткий, тож все видно неозброєним оком. Тому і Україна не зобов’язана погоджувати із Росією проходження до Азовського моря військових кораблів третіх країн. Натяк ясний? Так, ініціювати в акваторіях Бердянська і Маріуполя міжнародні військово-морські навчання. Запросити в рамках боротьби з тероризмом військові судна країн НАТО. А позаяк “керченського мосту” де-юре не існує, то було б цікаво подивитися на реакцію росіян, коли флот НАТО входитиме до Азовського моря. Разом з кількома українськими катерами і суднами. Чи стрілятимуть росіяни в кораблі НАТО? Дуже сумнівно.

2. Україна силами Міністерства закордонних справ цілком може звернутися до своїх союзників (США, Велика Британія, Швеція) з проханням дзеркальних затримок російських торгових суден в рамках “антитерористичних перевірок”. Затримали судно, що прямує до/з України? Отримуйте дзеркальне затримання російського!

Тероризм – це чума 21 століття, тому навряд чи серйозні країни легковажитимуть ймовірними загрозами з боку суден країни, що сьогодні тісно асоціюється із тероризмом. Після того, як Лондон з’ясував, що отруєння в Солсбері здійснене службовцями ГРУ МО РФ, для Києва відкрилася унікальна можливість формування нових відповідей щодо російської гібридної агресії проти України в Азовському морі. Тепер ніщо не заважає Києву, наприклад, попросити Велику Британію дзеркально затримувати російські судна, що проходять через Суецький канал, або Гібралтарську протоку. Адже Британія залишила за собою право порушувати суецьку конвенцію “для захисту Єгипту та підтримки суспільного ладу” – ось в частині “підтримки суспільного ладу” британцям ніщо не заважає затримувати російські судна, особливо якщо український МЗС надсилатиме сигнали Лондону, що на відповідні судна варто звертати увагу у рамках антитерористичних перевірок – так як росіяни мотивують затримки суден біля “керченського мосту”.

Ці ідеї я висував під час програми Плюс-мінус в ефірі Українського радіо (слухайте першу тему від самого початку).

Приємно, що бодай друга моя пропозиція знайшла підтримку в голови комітету Верховної Ради України Ганни Гопко. Щоправда пані Гопко запропонувала звернутися до НАТО, аби блокувати прохід російських суден через Боспор, забуваючи, що Туреччина не зацікавлена у псуванні взаємин із Росією.

Заздалегідь випереджаючи опонентів, зазначу – ці плани не такі вже й нездійсненні. Фортуна усміхається сміливим, а сильні світу цього цінують, як креативність, так і проактивну політику на захист національних інтересів. Бо інакше, якщо ми будемо інертні, ніхто не перейматиметься нашою долею.