Як розрізняти маніпуляції в медіа
“В передмісті Хмельницького знайшли тіло поліцейського” – такий заголовок одразу малює в уяві мертвого чоловіка в формі правоохоронця, що вже є локальною надзвичайною подією. Утім, після прочитання подальшої новини з’ясовується, що чоловік був в цивільному одязі, ще й взагалі на лікарняному. Тобто насправді “знайшли тіло людини, яка працювала поліцейським”, що, погодьтеся, відрізняється від “тіла поліцейського”. Зрештою, ми ж не читаємо новини, що “знайшли тіло лікаря”, чи “тіло сантехніка”. Прагнення Національної поліції подати новину в максимально вигідному для себе світлі зрозуміле – вона створює максимум інформаційних приводів, щоб врешті збільшити свої повноваження. Отже, розуміння контексту події є першим кроком до розуміння, як розрізняти маніпуляції в медіа.
Споживання інформації останнім часом вимагає з боку людей все нових вмінь: критично мислити, аналізувати, співставляти з реаліями, звертати увагу на джерела інформації, на власників медіа… Для пересічної людини це може бути складним викликом. Однак, мисляча людина нині повинна правильно “фільтрувати” інформацію, бо насправді інформація – це товар.
Коли споживач купує в магазині молоко, то дивиться на дату придатності. Інакше є ризик отруєння. Інформація нічим не відрізняється від молока, бо вона – такий самий товар. Про це достатньо пишуть на Заході, і про це свідчить історія. Як доказ – два простих приклади.
Перший. Перша науково доведена писемна пам’ятка датована 3200-3100 роками до нашої ери (Сирія). Це глиняна грошова одиниця, на якій була закарбована кількість товару, що перевозили торговці Близького Сходу. Науковці вважають, що знаки на цьому кавалкові глини дали початок писемності взагалі.
Друге. Французький дослідник медіа та політики Бернар Пуле в книзі “Смерть газет і майбутнє інформації” звертає увагу, що початок друкованій пресі заклали “Газети Фугерів”. Це “листи” Фугерів з Аусбургу, за допомогою яких німецькі банкіри вибудовували свою торгову та фінансову стратегію. До речі, фінансова допомога Фугерів була вирішальною для коронування Карла V Габсбурга імператором Священної Римської Імперії.
І перший, і другий приклади чітко вказують на те, що і причиною появи письма, і причиною появи газет була чиста комерція. Якщо хтось вважає, що до цього спричинилося красне письменство чи тяга людей до поезії, то вони глибоко помиляються. Так само помилково вважати, що журналістика несе якусь місію, як цьому люблять вчити в українських вишах журналістики – бо це типово радянський стиль мислення, коли за високими поняттями приховували цілком цинічні інтереси тих, хто контролює медіа.
Про це та ще про багато цікавих речей, я говорив в ефірі радіо Промінь. Програму можна послухати за цим посиланням.
Оскільки тема маніпуляцій в медіа є досить популярною, то продовження теми незабаром. Йтиметься про таку маніпуляцію як “пом’якшувальна подушка” – прийому, коли заздалегідь випущена інформація має підготувати аудиторію до появи не зовсім приємної інформації для зацікавленої особи. Це можна було побачити на прикладі інфопотоку про Липецьку фабрику “Рошен”, що належить президенту України Петрові Порошенку перед поданням його е-декларації. Це ж саме відбувається зараз, коли оточення Порошенка готує інформаційний ґрунт до зриву безвізового режиму з Європейським Союзом.
Отже, далі буде…
