Як створити конвергентну статтю

Source: Flickr
Source: Flickr

Будь-хто з доступом до інтернету і за допомогою безплатних інструментів може створити конвергентну статтю. Цей допис не про те як писати – про це є достатня кількість ресурсів, достатньо уважно пошукати в інтернеті. Цей допис про те, як створити сучасний журналістський матеріал, де поєднані різні типи медіа: текст, фото, відео, звук тощо.

Таке поєднання стало можливим завдяки інтернету і на Заході конвергенція вже від 2005 року вважається майбутнім журналістики. Утім, якщо раніше конвергентні статті могли робити лише потужні медіа, то нині розвиток технології призвів до того, що медіаконвергенція стала доступною будь-кому: варто мати просте обладнання і бути зареєстрованими у деяких безплатних онлайн-інструментах.

Обладнання

Для повноцінного конвергентного матеріалу достатньо сучасного смартфону (про це я вже писав раніше), на який можна знімати фото, записувати відео та звук, і на якому встановлені безплатні мобільні додатки Twitter, Flickr, YouTube, MixCloud, SoundCloud (чому саме вони – про це далі). Крім смартфону ще варто мати ноутбук чи комп’ютер з доступом до інтернету.

Онлайн-інструменти

Найперше Twitter. Навіщо? Щоб вбити двох зайців:

1). Твітуючи під час події, журналіст онлайн інформує аудиторію і ньюз-рум. Крім коротких текстових повідомлень максимум на 140 знаків, можна також постити фото і короткі відео. Позаяк для відео треба хороший мобільний інтернет, якого в Україні поки замало, зупинюсь на фото – слід мати на увазі, що фото в твіті займає місце 23 знаків (як і лінк, але це інша історія). Тобто твіт із зображенням = 117 знакам+світлина.

2). Згодом використати ці твіти як частину підсумкового матеріaлу.

ДругеFlickr. Найвідоміший у світі фотосервіс від пошукового гіганта Yahoo. Мати профіль в цій системі не завадить для подальшого поширення контенту. Крім того, Flickr пропонує світлини за ліцензією Creative Common, тож додаючи свої фото, можна очікувати на вдячну відповідь у вигляді якісних легальних знімків (пошуковики не люблять нелегальний контент).

ТретєYouTube. Навіщо? Щоб заливати туди відео з телефону (особливо це стосується “екшену”, який описувати словами нема сенсу, чи ж заяв-інтерв’ю-сварок тощо). В YouTube багато альтернатив (найвідоміша – Vimeo), але відеосервіс від Google має просту перевагу – все, що потрапляє на його сторінку, індексується найбільшим в світі пошуковиком – тобто матеріал легше знайти.

ЧетвертеMixCloud. Навіщо? Щоб вставляти в матеріал звукові файли (наприклад, інтершум, щоби передати атмосферу події, або уривок з інтерв’ю політика, де є зізнання, що може стати доказом злочину). Альтернативою для MixCloud є SoundCloud, але на другий ресур можна залити лише обмежену кількість мегабайт, а потім треба платити, в той час як MixCloud – безплатний.

N.B.: Під час моєї лекції та майстер-класів в Інституті журналістики Київського національного університету ім. Т. Шевченка студенти допомогли з’ясувати, що на MixCloud неможливо залити короткі файли, тому все ж краще користуватися SoundCloud-ом.

Всі ці сервіси економлять час журналіста і місце на сервері, де розміщений сайт. Адже об’єм, що надає хостер, коштує грошей і чим більше заливається матеріалів в адмінку сайту, тим більше треба платити.

Натомість, розміщення матеріалів на спеціалізованих сервісах має низку переваг. Найголовніші дві:

  1. Вони оптимізовані для того, аби користувач міг максимально ефективно заливати свої матеріали навіть в умовах поганого інтернету (дорогою в редакцію чи просто на вулиці в той час як заливати в адмінку свого сайту “на ходу” не вдасться).
  2. Всі вони мають опцію поділитися за допомогою кодів-вставок (embbed-codes) – тобто всі файли фізично знаходяться на згаданих сервісах, але за допомогою кодів-вставок цього збоку і не видно (тобто нічого не треба заливати на свою адмінку).

Далі приклад того, як може виглядати конвергентний матеріал, якщо використовувати згадані сервіси (текст в даному випадку не має значення, тому він замінений текстом-“рибою” Lorem ipsum):

Журналістика – найнебезпечніша робота в світі.

Lorem ipsum dolor sit amet, consectetur adipiscing elit. Quisque ullamcorper mattis porta. Proin imperdiet, est quis ultricies consectetur, orci dolor elementum leo, eu vulputate tortor turpis feugiat nulla. Donec finibus neque non turpis accumsan interdum.

>

Fusce pharetra tortor eget leo accumsan, vel lacinia dolor viverra. Fusce sit amet dignissim dolor, vel blandit quam. Mauris diam libero, venenatis non auctor in, dignissim quis enim. Quisque ac lorem erat.

krakow: reporters

Etiam ut pharetra quam, eu egestas nisl. Duis bibendum erat vel egestas ornare. Suspendisse eget lacus non tellus cursus laoreet at ut libero. Vivamus non enim rhoncus, tristique turpis sit amet, tincidunt orci. In et tristique ex, eget scelerisque ipsum.

Suspendisse efficitur et nulla vitae efficitur. Fusce ultrices tristique nisi, vitae dapibus nisl bibendum eu. Integer eget magna vitae orci tempor tempus. Praesent vulputate lobortis mauris vel viverra. Aliquam id fermentum odio. Nullam at bibendum orci, et sodales neque. Nunc ipsum orci, bibendum quis tempus eu, blandit sed ex.

Quisque posuere ac libero at condimentum. In eu ante at orci dictum molestie. Quisque posuere felis ultrices aliquet ultrices. Vivamus ac rutrum neque. Mauris suscipit faucibus mattis. Aliquam id enim tempor, accumsan lectus a, volutpat magna.

__________________________________

Це лише приклад, як з різних типів медіа як з конструктора можна складати матеріал абсолютно нової якості. Звісно, до цього можна додати допис у Facebook:

І багато інших “смаколиків”, наприклад, часові лінії. Компонування “статті” надалі вже залежатиме від смаку журналіста і аудиторії, яка за допомогою соціальних інструментів вже теж є співтворцем матеріалу, адже недаремно сучасні медіа в США серйозно задумуються над тим, аби вважати коментарі користувачів частиною журналістських матеріалів.

Більше про конвергентну журналістику можна почитати тут і тут.