Закупкі.гов.РУ як віддзеркалення російських пріоритетів

zakupkiСильні та слабкі сторони російської влади часом можна побачити як на долоні. Наприклад, навіть на одній сторінці з оголошеними державними тендерами (дякую пану Валерію Чалому за підказку на ФБ!).

8 липня на російському порталі zakupki.gov.ru на світ з’явилися конкурси, оголошені адміністрацією президента Росії. Йдеться про різноманітні безпекові проекти, які засвідчили цікаві тенденції у владному та експертному середовищі Російської Федерації.

Тож, з 30-ти конкурсних пропозицій вимальовується наступне:

Вихованням молоді на основі «історичної пам’яті», зацікавилося найбільше російських організацій (16 заявок). Немає сумнівів про яку «історичну пам’ять» йдеться. Велич «государства Русского», «великая победа русского народа», «славньій подвиг Великой Отечественной». А разом з ними георгіївські стрічки, Пьотр Пєрвий, Катєріна Вторая та інші імперські наративи. Власне, Росія такими жуйками завжди годувала своїх громадян, а заодно й сусідні «братські» країни. Звідси стільки й охочих повчити молодь.

Друге місце за кількістю заявок (11 штук) посіла також тема молодіжної політики. Щоправда вже йшлося про вивчення законодавчого закордонного досвіду. Зрозуміло, що європейські молодіжні політики малосумісні з російськими реаліями. Але пожити в Європі, написати заздалегідь неприйнятні для Кремля рекомендації та формально виконати замовлення ще ніхто не забороняв – 1 100 000 рублів гроші непогані.

Чиновницьке місце в Росії завжди було ласим за будь-якої влади – чи то за часів царату, чи то за часів совка, а тим більше нині. Звичайна система російського врядування нехитра: «Без бумажкі ти букашка» говорить стародавня російська приказка, а ось бамажку дає всесильний Він – тобто чиновник. Тож навіть розробка методики роботи з управлінським резервом, з можливостями якщо не влізти в систему, то бодай вплинути на її формування, зайняли третє місце – 9 заявок.

Що завжди любили та й нині люблять в Росії – це аналізувати. Помудрствувати, пофілософствувати, попросторікувати. І байдуже, що у світі з таких просторік просто сміються – головне, зробити розумний вигляд, ніби щось знаєш. Потім начіплювати на себе імідж «я весь в бєлом, а оні…» і  рубати правду-матку з усіх державних російських телеекранів або на шпальтах європейських газет за газпромівські гроші. «Комплексний аналіз еволюції партійних систем та демократій в західних країнах на сучасному етапі» зацікавив 8 організацій. 4 місце в рейтингу.

Власне, четвертих місця два. Друге, досить звичне для карального чиновницького апарату РФ, – відповідальність за порушення міграційного законодавства. Понаїхали тут, панімаєш.

Нижчі щаблі нема сенсу оглядати – хто має очі, той побачить. Лише зверну увагу на конкурси, що не відбулися. А не відбувся конкурс щодо економічної присутності на Придністров’ї, тобто про продовження своєї присутності в регіоні не використовуючи вже військовий чинник. Не спромоглися виробити цивілізованої альтернативи своєму військовому чоботу.

Не спромоглися на пошук ефективних комунікацій в мережі інтернет. Журналісти-блогери закінчилися? Нарешті зрозуміли, що інтернет не зомбоящик? Чи ВКонтакте зі своїми сіськами не чіпляє людей? Так, навіть систему звернення громадян звичайним телефоном і ту зробити не можуть. Не кажучи вже про опрацювання звернень на ім’я президента РФ мережею інтернет. Чи, може, діалог з владою та звернення до неї наперед безперспективні? А, може, російська влада не розуміє які розцінки на ринку ІТ, що програмісти навіть не хочуть мати з нею справу?

А ось інші провалені конкурси, що теж стосуються системи ІТ, мали би примусити російську владу серйозно замислитися. Удосконалення бази даних для аналізу в суб’єктах РФ і архівація справ підрозділів адміністрації російського президента поки накрилися мідним тазом. Ніби й грошенята непогані (більші аніж за спілкування з плебсом), а виконавців не знайшлося. Чи їх все ж нема?

«Ламать нє строить», ніби промовляє іншу російську «мудрість» московська влада і рекрутує блогерів та ІТ-шників для інформаційної війни – чого-чого, а тролів їм ніколи не бракувало.

P.S.: Праві будуть ті, хто мені зауважить – мовляв, перед тим як писати про інших, подивися на себе. Дивився і теж писав.