Провалена декомунізація Криму зменшує можливості повернути півострів (ДОПОВНЕНО)

12 травня 2016 року Верховна Рада України ухвалила постанову про “декомунізацію” Криму – перейменування низки населенних пунктів півострова в рамках т.зв. “Закону про декомунізацію”. Позяк Крим – за всіма міжнародними нормами є українською територією, здавалося б, ніщо не заважатиме Києву негайно замінити комуністичні назви, відтак внести нові назви до всіх можливих міжнародних реєстрів і, таким чином, підтвердити свою легітимність на півострові попри те, що півострів окупований Росією.Провалена декомунізація Криму зменшує можливості повернути півострів

Але цього не буде, бо після першого пункту постанови з переліком перейменованих назв, другий пункт говорить: “Ця постанова набирає чинності з моменту повернення тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь під загальну юрисдикцію України”.

Таким чином, невідомий (поки що) автор другого пункту, цим пунктом зробив Постанову про “декомунізацію” Криму мертвонародженою.

Цікаво, що перед “кримським” голосуванням, Верховна Рада ухвалила майже ідентичну постанову “про перейменування окремих населених пунктів та районів на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей”. В ній жодних відтермінувань немає і набирає вона чинності одразу.

Натхненник декомунізаційних постанов, голова Українського Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович цікаво пояснив чому одна постанова упроваджується одразу, а інша – невідомо коли:

Власне, Крим визнано окупованим рішеннями Верховної Ради. В цьому різниця Криму з окремими районами Донецької й Луганської областей. Ці райони не визнаються окупованими, а натомість Крим – окупований Російською Федерацією.

Утім, якщо пошукати, то виявиться, що Верховна Рада України все ж визнала окремі райони Донеччини та Луганщини окупованими – відповідною Постановою ще 17 березня 2015 року.

Крім того, пункт 1 статті 1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” говорить: “Тимчасово окупована територія України (далі – тимчасово окупована територія) є невід’ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України”. Цей Закон стосується окупації Криму.

Тобто Автономна Республіка Крим перебуває в правовому полі України, тож немає жодної перешкоди для імплементації декомунізаційної постанови від 12 травня ц.р.

Постанова про перейменування населених пунктів АРК, могла би стати ефективним інструментом гібридного повернення Криму. Про логіку такого кроку я писав ще у жовтні 2015 року, а наскільки змінилася би карта півострова можна побачити нижче (карта інтерактивна – кожну позначку-місто можна тицьнути і прочитати нинішню назву і запропоновану):

Зміна кримських назв на тлі російської окупації Криму, було би вольовим рішенням українськрих політиків. Але ця ідея накрилася мідним тазом завдяки “щурам”.

Той, хто зробив мертвонародженою постанову про перейменування населених пунктів Криму провів диверсію проти цілісності України. Або настільки боїться Росію, що додав “мертвонароджений пункт”, аби не гнівити Кремль, який вважає Кримський півострів частиною Росії. Рано чи пізно особу такого диверсанта буде встановлено.

ДОПОВНЕННЯ: За інформацією журналіста Османа Пашаєва, автором другого пункту постанови, що декомінузовані назви впровадять лише після деокупації Криму, є народний депутат України, член фракції Батьківщина і права рука Юлії Тимошенко Сергій Власенко.

Опубліковано в Політика

Напишіть відгук